Як медіа прийшли в кожен дім
Щоб прочитати газету, потрібно вміти читати. У 1909 році лише одна людина з чотирьох у світі була письменною. Саме тоді Чарлз Геррод розпочав в американському штаті Каліфорнія перше регулярне радіомовлення. Спершу радіоприймачі були рідкісними, й минуло кілька десятиліть, перш ніж вони з’явились у кожній оселі. І не лише в оселі: 1930 року в Америці з’явився перший автомобільний приймач Motorola. Зараз головна аудиторія розважального радіо – саме автомобілісти.
Відеосюжет про першу радіостанцію в місті Сан-Хосе:
Тоді ж, на початку 1930-х, з’явився ще один важливий винахід: магнітофон. До того звук записували на грамофонні платівки; це був складний, тривалий і недешевий процес, який неможливо було використовувати для щоденних потреб. Новий прилад записував звук на котушку (згодом – касету) з плівкою, яку можна було використовувати повторно. У радіоефір почали пускати записані програми, змонтовані зі звуковими ефектами: з’явилось радіомистецтво. Більше про історію радіо читайте в розділі «Аудіо».
Політики швидко оцінили величезні можливості радіо. Мало того, що його могли слухати всі – старі й малі, освічені й неписьменні, містяни й мешканці найвідлюдніших закутків. За своєю природою радіо викликає більшу довіру, ніж друкований текст. У тоталітарних державах, таких як Радянський Союз або Німеччина, влада монополізувала радіо й використовувала його для пропаганди.
В Україні перша радіостанція почала мовлення 1924 року в Харкові, наступного року – в Києві. Слухачі чули в ефірі переважно програми з Москви. Згодом з’явились і програми українською мовою, переважно політично-пропагандистського змісту. Під час Другої світової війни радіо часто використовували для того, щоб дезінформувати чи залякувати людей на ворожій території. У другій половині ХХ століття радянські громадяни таємно слухали так звані «ворожі голоси»: «Радіо Свобода», «Бі-бі-сі», «Голос Америки» та інші радіостанції що мовили з Західної Європи на територію країн соціалістичного табору. Радянські спецслужби витрачали чимало сил та грошей, щоб заглушити їхній сигнал.
Це Львів. На передньому плані – так звана «глушилка»: вежа, яка використовувалась радянськими спецслужбами для перебивання сигналу «ворожих голосів»
Радіо щойно стало масовим, коли на арену вийшла нова технологія – телебачення. Передавати зображення через радіохвилі люди навчилися ще на початку ХХ століття, а в кінці 1920-х винайшли кілька технологій, які зробили можливим телетрансляцію зі звуком. 1928 року в Чикаго вийшла в ефір перша телестанція. Протягом наступного десятиліття телебачення з’явилось у Німеччині, Британії та Радянському Союзі.
У 1930-х ви навряд чи надовго затрималися б перед телеекраном. Тогочасні телевізори були великими коробками з маленьким (14 на 18 сантиметрів – не набагато більше за сучасні смартфони) екраном, який показував неякісне, каламутне чорно-біле зображення. Спершу транслювали переважно документальні та художні кінофільми, а також музичні концерти. На весь Радянський Союз у 1939 році було трохи більше сотні телевізорів.
І все ж телебачення завойовувало серця. У квартирі, де був телевізор, під час важливих трансляцій могли збиратися всі мешканці будинку. Були й спеціальні телевізійні салони, куди ходили, як у кіно. Якість телетрансляцій поступово покращувалась, а 1950 року в Америці телебачення вперше стало кольоровим. В Україні перша телетрансляція відбулась 1951 року.
Більше про історію телебачення читайте в розділі «Відео».
Таким було американське телебачення 1936 року
Ви, певно, зауважили, що кожен наступний рід медіа, що з’являється в процесі еволюції, доповнює можливості попередніх. Книжка і газета доносили до читачів текст і статичний малюнок. Радіо – голос і шум. Телебачення поєднало динамічне зображення, текст і звук.
Погляньте на екран сучасного інформаційного телеканалу CNN.
Він передає картинку відразу з трьох студій, де сидять різні люди, за чиїми обличчями ми можемо спостерігати; текст, який дає зрозуміти, про що вони говорять; ще один рухомий рядок з іншими новинами, за якими глядач може стежити, слухаючи розмову в ефірі. Ще на екрані є інформація про погоду в різних містах та час. Тож глядачі є водночас слухачами й читачами.
У розділі «Світ інтернету» ви дізнаєтесь про те, як була винайдена та створена глобальна комп’ютерна мережа. Інтернет також є універсальною платформою, де можуть існувати, видозмінюватися та розвиватися всі роди медіа. Головне, що інтернет подарував медіа – гіпертекст, який пов’язує різні матеріали між собою, та можливість взаємодіяти з комп’ютером, впливаючи на те, що ми чуємо, бачимо або читаємо. А наступні етапи розвитку медіа, які вже існують, дозволять комп’ютеру спілкуватися з нами на рівних.