Від Біблії Ґутенберґа до багатотиражних газет

Революція відбулася у XV столітті нашої ери, коли німець Йоганес Ґутенберґ у 1450 році сконструював ручний ливарний станок. І хоч друкарство, як ви зрозуміли з розповіді про ксилографію, існувало до Ґутенберґа, його заслуга у тому, що він поставив цей процес на промислову базу. На винайденому Ґутенберґом ливарному станку можна було виготовляти букви, багато букв одночасно. Також він першим почав застосовувати прес для того, щоб отримати відбиток. А ще розробив рецепт типографської фарби та типографського сплаву, з якого виготовлялися літери для друку (професійною мовою — гарнітури друкарських шрифтів); цими рецептами користувалися в різних країнах світу не одне століття.

Першою книгою, яку таким чином видрукував Ґутенберґ, була Біблія. Вона складалася з двох томів та 641 сторінки і була ілюстрована декоративними заставками.

Знаменита Біблія Ґутенберґа, фото: https://www.bl.uk/

Винаходи Ґутенберґа зробили процес друку масовим і не таким дорогим. І це кардинально змінило світ. Адже масове друкарство, окрім механізації цього ремесла, сприяло швидкому поширенню інформації та нових ідей, зростанню рівня освіти серед простих людей, появі масової аудиторії в сучасному розумінні, робило доступними для великої аудиторії не лише релігійні тексти, але й твори античних та тогочасних авторів.

Як працює верстат Ґутенберґа, ви можете подивитися на цьому відео:

В Україні друкарство виникло у 1491 році. Саме цю дату називає Іван Огієнко, який написав «Історію українського друкарства». Вона вперше вийшла у 1925 році і була заборонена радянською владою, оскільки суперечила офіційній радянській концепції про те, що в Росії друкарство виникло раніше, ніж в Україні.

Разом із розвитком друкарства виникла і цензура — релігійна та державна. І церква і представники влади зрозуміли відразу, який вплив на людей може мати друковане слово.

Верстат Ґутенберґа також уможливив появу друкованих газет і журналів. В країнах Західної Європи друковані часописи з’являються в XVII столітті: Frankfurter Jurnal у в Німеччині (1615 р.), Weekly News в Англії (1621 р.), Gazette у Франції (1631 р.), в Італії перша газета виходить у 1636 році.

В Україні перша газета вийшла друком в 1776 році у Львові. Це був тижневик французькою мовою Gazette de Leopol, який інформував читачів про події в різних містах Європи.

Цікава сторінка української медіаісторії, та й загалом історії нашого державотворення, — це самвидав. Він був відповіддю на тотальну радянську цензуру. Самвидав — це листівки, книги, брошури, газети, які видавалися (або писалися від руки) підпільно українською інтелігенцією, яка не сприймала тоталітаризм СРСР. За виготовлення самвидаву можна було загриміти за ґрати або в табори.

цікаве по темі

«Український вісник» — це перше самвидавне періодичне видання, яке почало виходити в радянській Україні з січня 1970 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола. До його редколегії також увійшли Михайло Косів та Ярослав Кендзьор. В першому номері цього часопису зазначалися головні завдання: «»Вісник» міститиме без узагальнень інформацію про порушення свободи слова й інших демократичних свобід, гарантованих Конституцією, про судові та позасудові репресії на Україні, про порушення національної суверенності (факти шовінізму й українофобії), про спроби дезінформувати громадськість, про становище українських політв’язнів по тюрмах і таборах, про різні акції протесту тощо. «Вісник» даватиме огляд або повністю наводитиме публічні статті, документи, художні твори та інші матеріали, які вже набули поширення у «Самвидаві»». З січня 1970 по березень 1972 вийшло 6 номерів журналу. Потім була велика перерва через арешти дисидентів, у тому числі й самого Чорновола. З серпня 1987 по березень 1989 вийшло ще 8 номерів.

Незважаючи на те, що протягом століть змінювалася технологія друку газет та журналів, основна функція преси залишалася та ж — інформувати суспільство про важливі події.