APRANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень) — мережа, яку вважають початком інтернету. Створена за дорученням Міністерства оборони США та за допомогою декількох наукових закладів.

AdWords — рекламна мережа від Google, надає можливість юридичним та фізичним особам просувати їхні проекти, послуги та веб-сайти за допомогою моделі «плата за клік»: власник  платить лише тоді, коли хтось клікнув на його оголошення. Рекламодавець визначає ключові слова для своєї продукції та розміщує оголошення.  (Термінологічний словник за ред. В.Е. Шевченко)

Blackout — («блекаут») — цензурування новин, пов'язаних із певною темою, зокрема, в засобах масової інформації, зумовлене певними причинами. Цензурування може бути добровільним або ж здійсненим на вимогу уряду чи держави. Цей тип цензури використовують, зокрема, під час оголошеної війни, щоби приховати від ворога інформацію, яка може бути йому корисною. Наприклад, під час Другої світової війни британські ЗМІ добровільно не висвітлювали певних тем, аби не нашкодити своїй країні. Використання «блекауту» в мирний час є суперечливим, оскільки його можна розглядати як порушення прав людини та утиски свободи слова. (Paul M. Haridakis, Barbara S. Hugenberg, Stanley T. Wearden. War and the Media: Essays on News Reporting, Propaganda and Popular Culture, 2009.)

CMS

Система керування вмістом (СКВ; англ. Content Management System, CMS) — програмне забезпечення для організації веб-сайтів чи інших інформаційних ресурсів в Інтернеті чи окремих комп'ютерних мережах. (Content Management Bible, Bob Boiko. John Wiley & Sons, 2005)

CSS (англ. Cascading Style Sheets — каскадні таблиці стилів) — спеціальна мова програмування, що використовується для оформлення стилів розмітки HTML. За допомогою CSS можна керувати дизайном веб‐сайту, зокрема його типографікою, кольорами і сітками (ієрархічними, колонковими, модульними). (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Community

(англ. community «спільнота») — це група людей, які з будь-якої причини відчувають досить спільного між собою, щоб мати спільні прагнення, цілі та структури. Ключовими ознаками спільноти є географія, спільність поведінки, загальна самоідентифікація, спільні інтереси і потреби, зв’язок і усвідомлення загальних цілей, а також обговорення питань, що об’єднують її членів. (Dennis Altman, Power and Community. Organiztaional and Cultural Responses to AIDS, Taylor & Francis, London, 1994)

Cookie — (Кукі, реп'яшки, з англ. буквально — печиво) — невеликий фрагмент даних, що його відправляє веб-сервер і який зберігається на комп'ютері користувача. Якщо користувач повторно відвідає сайт, сервер зможе це зафіксувати. Файли cookie допомагають вивчити вподобання користувача, яким контентом він цікавиться, як часто відвідує даний сайт. Використання цих файлів можна вимкнути або налаштувати пошукову систему, щоби вона повідомляла про відправку cookie. (Thomas A. Peters. Computerized Monitoring and Online Privacy, 1999.)

Creative Commons

— всесвітня некомерційна організація, котра допомагає у розповсюдженні та подальшому використанні творчості та знань шляхом надання вільних юридичних засобів. Організація розробила та оприлюднила декілька ліцензійних угод стосовно авторських прав, відомих як Ліцензії Creative Commons (англ. Creative Commons licenses), з метою надати авторам можливість дозволити широкому колу людей безоплатно поширювати власні твори при дотриманні ряду умов. (creativecommons.org.ua)

Cтримінг

(англ. streaming) — це мультимедіа, яке користувач безперервно отримує від провайдера потокового мовлення. (What is Streaming? A high-level view of streaming media technology, history)

Digital divide (англ. digital divide/digital gap «цифровий розрив», «цифрова нерівність», «цифрове/електронне провалля») — нерівність у доступі до різноманітних можливостей (в економічній, соціальній, культурній, освітній галузях), які поглиблюються в результаті нерівного доступу до комп'ютерних технологій. Іншими словами, це прогалина між тими людьми, які мають доступ до інтернету, і тими, хто його не має. Дане визначення, пов'язане з наявністю або відсутністю доступу до технологій, може бути застосоване як до різних товариств в рамках однієї країни (внутрішня цифрова нерівність), так і до кількох країн або регіонів (міжнародне цифрова нерівність). (The Free Dictionary; Norris, P. (2001). Digital Divide: Civic Engagement, Information Poverty and the Internet Worldwide. Cambridge University Press.)

Digital native — людина, народжена після широкого впровадження цифрових технологій. Термін не стосується певного покоління, це всеосяжна категорія для дітей, які росли з активним використанням технологій, наприклад, інтернету, комп'ютерів та мобільних пристроїв. Такий вплив технології у перші роки дає представникам «цифрового покоління» краще їх розуміння, ніж у людей, які народилися до того, які ці технології набули поширення. Термін був запроваджений та популяризований Марком Пренскі, американським консультантом у галузі освіти, в 2001 році. У статті «Цифрові уродженці, цифрові іммігранти» (Digital Natives, Digital Immigrants) він пов'язав зниження якості американської освіти з відмовою педагогів зрозуміти потреби сучасних студентів. (Techopedia.)

E-book

(англ. e-book, e-text «електронна книга», «еКнига») — версія книги в електронному (цифровому) вигляді. Такі книжки можна читати за допомогою комп'ютерів, мобільних телефонів чи спеціалізованих пристроїв. (Gardiner, Eileen and Ronald G. Musto. "The Electronic Book." In Suarez, Michael Felix, and H. R. Woudhuysen. The Oxford Companion to the Book. Oxford: Oxford University Press, 2010, p. 164)

FAQ (від англ. Frequently Asked Questions — запитання, які часто ставляться) — добірка найпоширеніших запитань та відповідей на них. FAQ створюються для того, щоби допомогти людям зрозуміти той чи інший предмет. В англійській мові FAQ вимовляється як «фек», що утворило гру слів: «фек» звучить подібно до слова fact (факт), тому сталий вислів check the facts (перевір факти) перетворився на check the FAQ (подивися в FAQ). (Cambridge dictionary, Urban Dictionary.)

Feature (фіча, від англ. feature — особливість) — спеціальна стаття в газеті чи журналі або частина телевізійної чи радіопередачі, яка висвітлює життя й діяльність конкретного суб'єкта. У комп'ютерному сленгу слово «фіча» використовується на позначення якоїсь корисної функції чи специфічної риси, яка є в програмному забезпеченні чи мобільному пристрої. (Cambridge dictionary, Urban dictionary.)

GIF (Ґіфка, від англ. Graphics Interchange Format — формат обміну зображеннями) — тип растрового зображення, введеного CompuServe в 1987 році, який відтоді став дуже популярним в інтернеті. Формат підтримує до 8 біт на піксель, що дозволяє використовувати до 256 чітких кольорів із 24-бітного діапазону RGB. Відмінною рисою GIF є підтримка анімації, в якій кожен кадр може використовувати окрему палітру. Кадри представлені в певному порядку, утворюючи таким чином анімовану картинку. Анімоване GIF-зображення може бути зациклене — воно може відтворюватися до нескінченності або ж зупинитися після відтворення декількох циклів. (Techopedia.)

HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертекстових документів) — стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді. HTML забезпечує створення структурованого документа шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше; отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання; створення інтерактивних форм; включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту. (W3C Standards HTML & CSS)

ICQ — чат-програма, в якій користувачі можуть обмінюватися миттєвими текстовими повідомленнями одне з одним. Програма використовує однойменний протокол, який забезпечує миттєве відправлення та отримання цих повідомлень. Назва ICQ суголосна з висловом в англійській мові «I seek you», що перекладається як «я шукаю тебе». Для ідентифікації користувачів програма використовує UIN (Universal Identification Number) — унікальний номер із 5–9 арабських цифр, який присвоюється кожному обліковому запису. (Urban Dictionary.)

IP-адреса — це унікальний числовий номер, який використовується для адресації комп'ютерів чи пристроїв в інтернеті. Адреса IP складається з чотирьох 8-бітних чисел. Прикладом IP-адреси може бути адреса 127.0.0.1.

Java — мова програмування, яка часто використовується в інтернеті. Ця мова була започаткована компанією Sun Microsystems у 1995 році, згодом її придбала компанія Oracle. Однією з головних переваг цієї мови програмування називають її здатність працювати на будь-якій комп'ютерної архітектурі за допомогою віртуальної Java-машини. (Urban Dictionary.)

SMM

(англ. Social Media Marketing, SMM) — діяльність, спрямована на просування цільового інтернет‐ресурсу з використанням потенціалу соціальних медіа, онлайн-спільнот і блогосфери, залучення цільового відвідувача на сайт через добровільну, нічим не обумовлену передачу інформації про рекламоване безпосередньо від одного користувача до іншого. (Термінологічний словник за ред. В.Е. Шевченко)

UGC (від англ. User-generated content — контент, створений користувачами) — різноманітний медіаконтент, створюваний самою аудиторією. Це можуть бути блоги, статті у Вікіпедії, форуми, чати, пости, дописи в Twitter, подкасти, цифрові зображення, відео, аудіозаписи, реклама тощо. Термін і концепція набули широкого вжитку в 2005 році у сфері нових медіа та виробництва медіаконтенту. У поширенні UGC може використовуватися безкоштовне програмне забезпечення, відкритий вихідний код проектів та гнучке ліцензування. (Techopedia.)

VPN (Віртуальна приватна мережа) (англ. Virtual Private Network) — це мережа, створена поверх інших мереж на базі загальнодоступних або віртуальних каналів інтернету. Ця технологія дозволяє безпечно передавати дані через загальнодоступні мережі завдяки шифруванню і створенню закритого для сторонніх каналу обміну інформації.

ZIP (від англ. Lempel Ziv Welch — алгоритм Лемпеля — Зіва — Велча) — популярний формат стиснення та архівації даних. Як і інші архіви, ZIP-файли є контейнерами даних, які можуть зберігати один або кілька файлів у стиснутому вигляді. Після завантаження ZIP-файлу його необхідно розпакувати, щоби вміст став доступним для використання. Файли цього формату стиснення зазвичай мають розширення .zip. (RarLab.)

Агенда — перелік запланованих до обговорення питань. У ширшому значенні термін розглядається в межах agenda-setting, або «теорії порядку денного». Згідно з нею, ЗМІ впливають на суспільство навіть темами, які вони обирають для висвітлення. (Oscar H. Gandy, «Beyond Agenda Setting: Information Subsidies and Public Policy», 1982; Cambridge Dictionary.)

Агітація (лат. agitatio — приведення в рух, спонукання) — одна з форм впливу на свідомість, покликаного підштовхнути великі групи людей до тих чи інших дій. Основою агітації в журналістиці є тенденційне висвітлення фактів, подій, явищ, пропонування читачам певних життєвих прикладів для наслідування. Агітацію розглядають у контексті іншого явища — пропаганди. (Михайло Гетьманець, «Сучасний словник літератури і журналістики», 2009; Brian Anse Patrick, The Ten Commandments of Propaganda, 2013.)

Агрегатори (від англ. aggregate — з'єднувати, збирати в одно ціле) — онлайнові або встановлені додатки, які автоматично збирають в одному місці для перегляду інформацію з різних інтернет-джерел та періодично її оновлюють. Новинні агрегатори поділяються на два типи: ті, які просто збирають матеріал із різних джерел і розміщують їх на веб-сайтах; і ті, які збирають та поширюють контент відповідно до налаштувань, встановлених користувачем. Наприклад, до першого типу можна віднести агрегатор Google News: він збирає новини незалежно від уподобань користувача. Агрегатор Feedly належить до другого типу: тут користувач може додати сайти, які він хоче відстежувати, періодичність оновлення, сповіщення тощо. (Dictionary.com; Chowdhury Sudatta; Landoni Monica, «News aggregator services: user expectations and experience», 2010.)

Азбука Морзе (телеграфна азбука) — відтворення графічних знаків комбінацією крапок і тире. Названа ім'ям її розробника американського винахідника Семюела Морзе. За одиницю часу приймають тривалість однієї крапки. Три крапки — це тире. Пауза між елементами одного знака — одна крапка, між знаками у слові — три, між словами — сім.

Акаунт (від англ. account — рахунок) — обліковий запис користувача, в якому зібрано інформацію про нього (логін, пароль тощо). Акаунт потрібен, щоби розпізнати користувача при підключенні до певної системи. Термін походить із банківської сфери, де він означав рахунок клієнта, за яким можна було відстежувати рух коштів. (The Free Dictionary.)

Алгоритм соціальної мережі — комп’ютерні обчислення, за допомогою яких здійснюється пріоритизація інформації, що публікується в соціальній мережі за критерієм релевантності для певних груп користувачів. На релевантність може впливати тип контенту, час публікації та кількість взаємодій за певний проміжок часу (лайки, репости, коментарі), рівень стосунків між користувачами, що з ним взаємодіють. (Whitney, M. B2C: What’s The Big Deal With Social Media Algorithms?)

Альтернативні факти — (англ. Alternative facts) — фраза, сказана радницею президента США Дональда Трампа Келіенн Конвей під час інтерв’ю на телеканалі  NBC 22 січня 2017 року. Вона заступилася за прес-секретаря Шона Спайсера, який раніше зробив ряд неправдивих заяв щодо того, скільки людей відвідали інавгурацію Дональда Трампа. Келіенн Конвей сказала, що прес-секретар навів “альтернативні факти”. Ведучий NBC Чак Тодд зауважив, що “альтернативні факти не є фактами. Це брехня”. Після цього випадку словосполучення “альтернативні факти” увійшло у вжиток для позначення демонстративних маніпуляцій та обману, які висміюються користувачами в соціальних мережах та гостро критикуються в медіа.

Аналогові технології — технології, що використовують апаратуру для запису аналогового сигналу (тобто сигналу, який описується безперервними функціями). Ця особливість аналогового сигналу зумовлює те, що мовлення, яке здійснюється за допомогою цих технологій, супроводжується великою кількістю перешкод. Згідно з міжнародною регіональною угодою «Женева-2006», Україна має відключити аналогове мовлення та перейти на цифрове. Перехідний період мав закінчитися 17 червня 2015 року, однак українське телебачення продовжує паралельно працювати в аналоговому й цифровому стандартах. (Li Tan, Fundamentals of Analog and Digital Signal Processing, 2008; Верховна Рада)

Анімація (фр. animation — оживляння, одухотворення) — технічні прийоми отримання рухомих зображень, ілюзій руху чи зміни форми об’єктів живої та неживої природи. З огляду на психофізіологічні особливості людського візуального сприйняття, для створення ефекту плавного руху при перегляді швидкість зміни кадрів повинна бути не меншою за 18 кадрів на секунду.

Арт-хаус (англ. art house, букв. «будинок мистецтва») — ніша в кінопрокаті, до якої відносять фільми, розраховані, на відміну від масового кіновиробництва, на вузьке коло глядачів. Ці стрічки транслюються зазвичай у так званих артхаусних кінотеатрах — звідки й походить назва. Це поняття виникло у США в 1940-х роках: тоді в артхаусах показували класичні голлівудські та іноземні (зроблені не у США) стрічки. (Constantine Santas, Responding to Film: A Text Guide for Students of Cinema Art, 2002.)

Аудиторія (лат. auditorium, від audio — чути, слухати) — загальна назва споживачів інформаційної продукції. Це сукупність людей, які переглядають, слухають або читають контент певного телеканалу, журналу, газети чи веб-сайту. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009; Cambridge dictionary.)

База даних — пойменоване й логічно впорядковане зібрання текстової, звукової, візуальної чи іншої інформації, пов’язаної з певною предметною областю. БД зберігаються в довільній формі, нині найчастіше — в електронній. Призначені для задоволення інформаційних потреб користувачів. Головні вимоги до БД — актуальність, повнота, вірогідність. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Банер (англ. banner — прапор, транспарант) — графічне зображення, яке здебільшого має рекламний характер. Банерами називають рекламні оголошення, розміщені у верхній частині веб-сторінки, газети тощо. (Cambridge dictionary.)

Бекґраунд (англ. background — фон, задній план, непомітна позиція) — частина матеріалу, яка містить опис місця дії й пояснення, необхідні для опису події, іншу додаткову інформацію. Також бекґраундом називають інформацію, яку можна використовувати без уточнення джерела. (Richard Rudin, Trevor Ibbotson, Introduction to Journalism: Essential techniques and background knowledge, 2013.)

Біт (англ. bit, букв. «шматочок») — мінімальна одиниця вимірювання обсягу інформації. Біт дорівнює одному двійковому розряду, який може дорівнювати одному з двох значень / станів — 0 або 1. Ці значення застосовуються у двійковій системі числення для представлення даних. (Ramesh Bangia, Dictionary of Information Technology, 2010.)

Блог (від англ. weblog — мережевий журнал, щоденник подій) — окремий веб‐сайт або його розділ, що регулярно оновлюється, матеріали якого (пости) можуть містити тексти, фотографії, відео. Блоги класифікують за різними критеріями: за авторством (особистий, колективний, корпоративний); за особливостями змісту (мікроблог, тематичний, цитатний, творчий); за переважними формами представлення інформації (текстовий, музичний, фотоблог, відеоблог) тощо. Ведення блогу не має чіткої періодичності; контент розміщується у зворотному хронологічному порядку. Блоги — явище громадянської журналістики, яка відбиває прагнення сучасних споживачів інформації до власної медіатворчості й діалогу. На відміну від особистого щоденника, блог є публічним, інтерактивним — передбачає широкі можливості коментування й дискусії.

Браузер (англ. browser) — програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, зазвичай під'єднаного до інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на веб-сторінці.

Брендинг (англ. branding) — процес створення концепції бренду, його елементів та управління ним. Бренд охоплює логотип, уявлення та емоційний відгук серед аудиторії про бренд, цінність продукту для споживачів. Бренд створюється з метою просування та рекламування продуктів чи послуг. (E-agency, Branding: The 6 Easy Steps, 2004.)

Булінг – цькування, постійні нападки і знущання, які можуть бути дуже різні по формі: від фізичного насильства і насмішок до ігнорування, виключення зі спілкування.

Веб-архів — колекція опублікованих у мережі матеріалів, відповідальність за довготермінове збереження та вільний доступ до яких беруть на себе організації. Деякі з цих матеріалів можуть існувати в інших формах, однак веб-архів зберігає веб-копії для прийдешніх поколінь (див.: Webarchive.jira.com).

Веб-серфінг (англ. web surfing) — перегляд сторінок в інтернеті. Походить від слова «серфінг» — виду спорту, в якому спортсмени катаються на хвилях на спеціальних легких дошках. Подекуди термін вживається для опису безцільного або безглуздого перегляду сторінок у мережі. (Barry Wellman, Caroline Haythornthwaite, The Internet in Everyday Life, 2008.)

Векторна графіка — комп’ютерна графіка, створена на основі геометричних примітивів, таких як точки, лінії, криві, полігони тощо. Особливість векторної графіки в тому, що всі ці геометричні примітиви можна представити в математичних виразах. Тож векторні зображення можна збільшувати до великих розмірів, не втрачаючи якості, на відміну від, наприклад, растрових зображень (див. також піксель). (Dan Oja, June Jamrich Parsons, Computer Concepts Illustrated, Introductory, 2008.)

Великі дані (англ. big data) — дуже великі масиви даних, які можна проаналізувати лише за допомогою спеціальних обчислювальних засобів задля виявлення закономірностей, трендів, взаємозалежностей, особливо пов’язаних із людською поведінкою та взаємодією. (Oxford Dictionaries.)

Верифікація —  (лат. verus — істинний, facio — роблю) — перевірка журналістом на істинність фактичних даних. Є різні способи верифікації: збирання фактів, особиста присутність на події або її аналіз в різних інстанціях, опитування свідків, вивчення документів та письмових джерел, опитування, анкетування тощо. (Михайло Гетьманець, “Сучасний словник літератури і журналістики”, 2009)

Верстка — розробка розташування сторінок, шпальт, матеріалів. Суть верстки — гармонійне поєднання текстового та графічного контенту. До 1990-х років термін застосовувався виключно в поліграфії та видавничій справі. Із розвитком комп’ютерних технологій та інтернету з’являється поняття комп’ютерної верстки: створення макетів сторінок, рекламних оголошень тощо за допомогою спеціального програмного забезпечення. (Amy Graver, Ben Jura, Best Practices for Graphic Designers, Grids and Page Layouts, 2012.)

Витримка — час, упродовж якого світло впливає на світлочутливий матеріал або цифрову матрицю.

Відеострім — трансляція відеоконтенту прямо з події через інтернет. Також під стрімом може матися на увазі безперервна мультимедійна трансляція, яку користувач може отримувати від провайдера потокового мовлення. Таким чином, відеострім може транслюватися як наживо, так і на вимогу, за бажанням користувача. (Cambridge dictionary; August E. Grant, Jennifer H. Meadows, Communication Technology Update and Fundamentals, 2009.)

Відеохостинг (анг. video hosting) — сервіс, який дозволяє індивіду завантажувати відеоконтент, щоби ділитися, поширювати або розміщувати його на веб-сайтах. (Free Dictionary.)

Візуалізація (від англ. visual) — графічний образ когось або чогось, певної сукупності даних, яка допомагає зрозуміти і запам’ятати їх. Під візуалізацією також мають на увазі спосіб аналізу й систематизації даних із подальшим вираженням їх за допомогою графічних засобів. (Cambridge dictionary; Chun-houh Chen, Wolfgang Karl Härdle, Antony Unwin, Handbook of Data Visualization, 2007.)

Віртуальна реальність (англ. Virtual reality, VR) — комп'ютерна технологія, яка відтворює реальне чи уявне середовище, імітує фізичну присутність користувача таким чином, що дозволяє користувачеві взаємодіяти з ним. (William R. Sherman, ‎Alan B. Craig Understanding Virtual Reality: Interface, Application, and Design, 2003.)

Вірусне відео — відео, що має вірусний характер: його активно поширюють інтернет-користувачі, добровільного розміщуючи на своїх сторінках, ресурсах, а також за допомогою функції «поділитися з другом». Зазвичай це здійснюється через веб-сайти, сайти соцмереж, месенджери тощо.

Всесвітня павутина, веб (англ. World Wide Web) — система пов’язаних документів в інтернеті, як правило, із зображенням, відео та звуком, в якій можна здійснювати пошук інформації за конкретною темою. WWW є багатовимірним сховищем для інформації в електронному вигляді. World Wide Web не є синонімом інтернету — його радше розглядають як одну зі служб інтернету, як гіпертекстову глобальну інформаційну систему. (Cambridge dictionary; Learning Media Ltd, What in the World Is the World Wide Web?, 2000.)

Газета (італ. gazzetta — назва дрібної монети) — періодичне друковане видання, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень. Газети систематично висвітлюють події та явища суспільно-політичного, економічного та культурного життя. Із винаходом та проникненням інтернету газети стали не лише друкованими виданнями: вони можуть існувати й у формі веб-сайту. (Михайло Гетьманець, Сучасний словник літератури і журналістики, 2009; Cambridge dictionary.)

Гейміфікація (англ. gamification, англ. game — гра) — застосування підходів та принципів, які характерні для ігор, в інших, неігрових сферах. Наприклад, у медіа ігрові механіки використовують для створення вірусного контенту. який залучає широке коло аудиторії: це можуть бути тести, онлайн-ігри тощо. Особливість застосування гейміфікації в медіа — прив’язка до інформаційного приводу, актуальність і злободенність тем. Наприклад, у грі «Гроші, метри, два авта» потрібно вгадати місячну зарплатню чиновника за його статками. (Centro de Innovación BBVA, Gamification, 2012; Torsten Reiners, Lincoln Wood, Gamification in Education and Business, 2014.)

Гендерна ідентичність — розуміння людиною, що для неї означає бути чоловіком чи жінкою. Якщо гендерні ролі стосуються поширених у суспільстві уявлень про чоловіків та жінок, то гендерна ідентичність є особистим розумінням власного гендеру. (Meagher, Michelle. Gender identity // The Concise Encyclopedia of Sociology. — John Wiley & Sons, 2011. — С. 441–442.)

Гендерні ролі — уявлення про те, якими мають бути поведінка, права та обов’язки чоловіків та жінок у суспільстві. Поняття походить із соціології і стосується в першу чергу правил, на основі яких відбувається взаємодія між людьми. (Meagher, Michelle. Gender ideology/gender role ideology // The Concise Encyclopedia of Sociology. — John Wiley & Sons, 2011. — С. 249–250.)

Гендерні стереотипи — узагальнені та спрощені уявлення про людей у зв’язку з їхньою приналежністю до певного гендеру. Термін походить із психології і стосується в першу чергу механізмів сприйняття інформації, оцінки та формування суджень. (Meagher, Michelle. Stereotyping and stereotypes // The Concise Encyclopedia of Sociology. — John Wiley & Sons, 2011. — С. 616–617.)

Гендероване насильство (gender-based violence) — насильство, спрямоване проти жінок, тому що вони жінки, або жертвами якого стають переважно жінки. Включає дії, що завдають фізичної, ментальної чи сексуальної шкоди, а також погрози реалізації таких дій, примус та обмеження свободи. (CEDAW General recommendation No. 19, 1992.)

Гіперлокальні медіа засоби масової інформації, контент яких стосується подій у межах кількох невеликих географічних ареалів та поширюється в їх межах. (Нестеряк Юлія, Гіперлокальні медіа: перспективи для України, 2014.)

Гіперпосилання (англ. hyperlink) — активний (виділений кольором чи підкресленням) текст, зображення чи кнопка на веб‐сторінці, що внаслідок натискання (активізації) уможливлює перехід на іншу сторінку чи іншу частину поточної сторінки. Наприклад, якщо активізувати гіперпосилання на відеокліп, його можна тут же переглянути, за умови, що в системі встановлено відповідну програму. Синонім: гіперлінк. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Гіпертекст (англ. hypertext) — текст, утворений потенційно нескінченною множиною текстів, об’єднаних системою вбудованих гіперпосилань, що дозволяє читати його не лише горизонтально, а й углиб — за допомогою внутрішніх посилань, сприймати його частини як окремо, так і в загальній гіпертекстовій системі. Гіпертекст тісно пов’язаний із поняттям «веб» (всесвітня павутина, WWW). Утім, гіпертекст використовується не тільки у веб‐мережі, наприклад, енциклопедична стаття містить посилання на інші статті. Синонім: надтекст. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Гістограми (англ. histogram) — спосіб графічної інтерпретації табличних даних, за якого горизонтальна вісь показує кожну унікальну величину, а висота кожного стовпчика репрезентує частоту її прояву. (Free Dictionary.)

Глибинна мережа (англ. deep web) — веб-сторінки Всесвітньої павутини, що не індексуються пошуковими системами. Наприклад, сайти, доступ до яких відкритий тільки для зареєстрованих користувачів? або сторінки, доступні тільки за наявності пароля. Не знаючи прямої URL-адреси сайту в мережі, звичайний користувач не зможе потрапити на сайти або веб-сторінки глибинної мережі. (Hsinchun Chen, Dark Web: Exploring and Data Mining the Dark Side of the Web, 2011; John Stevenson, All you need to know about Darkweb – How to access and what to look out for.)

Гомофобія — страх, негативне ставлення чи упередження щодо гомосексуальних людей. (Adam, B. D. Theorizing homophobia // Sexualities. — 1998. — Т.1, Вип. 4. — С. 387–404.)

Громадянська журналістика — журналістська діяльність, що базується на діяльності громадян, які не мають професійної журналістської підготовки, але відіграють активну роль у процесі збору, обробки, аналізу та поширення новин та інформації. (Shayne Bowman, Chris Willis, We Media: How Audiences are Shaping the Future of News and Information, 2003.)

Групи смерті

— загальний термін для позначення спільнот на сайтах соцмереж, у яких так звані куратори (серед яких, за повідомлення ЗМІ, мають місце кваліфіковані психологи) доводять дітей до самогубства, схиляючи їх до виконання завдань (квестів), що переважно передбачають нанесення дитині каліцтв або заподіяння болю. Відомо, що фанати таких спільнот називають себе китами, тому що тварини асоціюються у них зі свободою. Окрім того, кити — одні з небагатьох видів ссавців, що можуть звести рахунки з життям, самовільно викидаючись на берег. Вперше про «групи смерті» на кшталт спільнот «Синий кит», «Тихий дом», «Разбуди меня в 4:20» заговорили ще у травні минулого року в Росії. Тоді російське видання «Новая Газета» опублікувало масштабне розслідування Галини Мурсалієвої «Групи смерті (18+)», де був описаний принцип дій таких спільнот. Журналістка розповіла про існуючу в соціальній мережі «ВКонтакті» спільноту, яка причетна до самогубств 130 підлітків на всій території Росії. («Групи смерті».«Новая Газета»)

Ґаджет (англ. gadget) — клас допоміжних міні‐програм — графічних модулів, які розміщуються в робочому просторі відповідної батьківської програми та слугують для прикраси робочого простору, розваги, виконання окремих робочих завдань або швидкого отримання інформації з інтернету без допомоги веб‐браузера. Ґаджет — це також цікава технічна новинка у вигляді електронного пристрою або іншого засобу, що поєднує в собі високі технології й цілком реальне застосування. Нині ґаджетом можна вважати будь-який цифровий прилад, досить невеликий, щоб його можна було одягти на руку, покласти до кишені або підключити до КПК або смартфона. Найвідоміші типи ґаджетів: мобільний телефон, смартфон, портативна гральна приставка, мультимедійний програвач, GPS-навігатор, електронна книжка. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Ґендер (від англ. gender – рід) — змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації. (Головашенко І.О. “Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник”, 2004)

Дайджест (англ. digest — стислий виклад) — скорочений або повний передрук матеріалів інших видань. Може бути повноцінним матеріалом, у якому подається добірка чи огляд найцікавіших публікацій за певний обраний період. (Михайло Гетьманець, Сучасний словник літератури і журналістики, 2009.)

Дезінформація (від фр. des — заперечення, фр. information — інформація) — хибна інформація, покликана ввести в оману й свідомо поширювана урядовою організацією або засобами масової інформації. Поширення дезінформації може мати різні цілі: пропагандистські, комерційні тощо. (Merriam Webster Dictionary; Luciano Floridi, The Routledge Handbook of Philosophy of Information, 1997.)

Джинса - професійний сленг, вживається на позначення матеріалів замовного характеру у засобах масової інформації, прихованої реклами. Зазвичай такий матеріал не маркують як рекламу і читач сприймає його за журналістський текст. Основні ознаки: порушення журналістських стандартів на користь особи, організації та спрямовані на формування позитивного іміджу. (Інститут масової інформації)

Дивергентність — прагнення вирізнятися та розвиватися в різних напрямках. Джерело: New Oxford American Dictionary

Динамічний діапазон (фотографічна широта) — характеристика світлочутливого матеріалу, що визначає його здатність передавати різну яскравість об’єктів, присутніх у кадрі.

Дискримінація — відмінність, виключення, обмеження чи перевага, що виявляється до людини або групи людей за певною ознакою (статі, гендеру, раси, кольору шкіри, мови, релігії тощо), наслідком якої є обмеження цієї людини / групи людей у правах та можливостях. Дискримінація може мати різні форми: від образ і нападів до відмови в основних потребах, послугах та реалізації інших прав. (Amnesty International. Що таке дискримінація?; Див. також сайт Інформаційної кампанії Коаліції з протидії дискримінації в Україні http://www.discrimi.net/.)

Довіра - це відкриті, позитивні взаємовідносини між людьми, що відображають впевненість у порядності й доброзичливості іншої сторони.

Доменне ім’я (англ. domain name) — унікальний набір символів (букв / цифр), що дозволяє ідентифікувати інтернет‐ресурс із сервером (зокрема з його IP‐адресою), на якому він розташований. Із погляду хостингу, доменне ім’я — унікальна адреса, за допомогою якої будь‐який інтернет-користувач може знайти певний ресурс в інтернеті. Доменні імена, як правило, складаються з двох і більше частин, розділених крапками. Зазвичай доменне ім’я (його ліва частина) збігається з назвою організації, компанії тощо. При цьому ліва частина доменного імені відповідає кінцевому вузлу мережі, а права є загальною — визначає країну, область, регіон.

Домен (англ. domain) — певна зона ієрархічних імен, яка обслуговується та адмініструється DNS-серверами. Домени мають свою ієрархію: розрізняють домени вищого та нижчого рівнів. Домени вищого рівня формуються за організаційними або географічними ознаками. В Україні існують дві основні доменні зони — це UA та УКР. (Brian Kahin, Coordinating the Internet, 1997.)

Доповнена реальність (англ. Augmented Reality, AR) — новий спосіб отримання доступу до даних; технологія, що дозволяє накладати інформацію поверх зображення реального світу: реальні об’єкти інтегруються у віртуальне середовище. Термін описує інтерактивні проекти, спрямовані на розширення реальності будь-якими віртуальними елементами. Практики доповненої реальності: Semapedia, ARTag, Layar, ARGET, Espresso Mania, AlterGeo, Oricrafter тощо. (Михайло Гетьманець, Сучасний словник літератури і журналістики, 2009; Cambridge dictionary.)

Дрон (анг. drone) — безпілотний літальний апарат на дистанційному керуванні. (Free Dictionary.)

Екранна культура — культура, головним носієм текстів якої є екран, монітор. До складу сучасної екранної культури входять мистецтво кіно, телебачення та відео. Вона формується на основі останніх досягнень цивілізації: комп’ютерів, телебачення, відеотехніки, сучасних засобів зв’язку, каналів передачі інформації. Дослідники висловлюють думку, що на тлі подальшого розвитку інформаційного суспільства, за рахунок оснащення новими, більш досконалими технічними засобами, екранна культура має стати ключовим культурним феноменом майбутнього. (Арсен Колодко, "Функції екранної культури та вплив на суспільну свідомість інформаційної продукції на українському телебаченні в період незалежності", 2016. Негодаєв І. А. "Інформатизація культури", 2003)

Електронна пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — інтернет сервіс для обміну повідомленнями будь-якого змісту у вигляді листів. За допомогою цього сервісу можна надсилати та отримувати текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми тощо. Вперше програма  для обміну листами під назвою MAIL була написана у  1965 році співробітниками Массачусетського технологічного інституту (MIT) Ноелем Морісом і Томом Ван Влеком. (Віталій Леонтьєв, "Все про електронну пошту", 2004)

Електронні ЗМІ — інформаційні сайти, які виконують функції засобів масової інформації, регулярно оновлюються та мають сталу аудиторію. Електронні ЗМІ зароджувалися як альтернативна версія друкованих видань, однак частина видань згодом стали самостійними окремими виданнями, не прив’язаними до друкованих версій. (Carina Ihlstrom, Maria Akesson, Stig Nordqvist. From print to web to e-paper — The challenge of designing the e-paper, 2004.)

Есе (фр. essai — спроба, нарис, начерк) — невеликий прозовий художній твір, літературно-критична стаття, стаття філософського або публіцистичного характеру, що відзначаються підкресленою суб’єктивністю авторської думки, новизною тлумачення поставлених питань. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009.)

Жанр (від фр. genre — вид, стиль) — велика група текстів, наділених спільними ознаками. Зазвичай журналістикознавці поділяють жанри журналістики на інформаційні (наприклад, новина, репортаж, інтерв’ю), аналітичні (коментар, стаття, огляд тощо) та художньо-публіцистичні (есе, нарис). Утім, на практиці жанри часто змішуються, утворюючи так звані квазіжанри. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009.)

Жовта преса — бульварно-сенсаційні друковані органи масової інформації, які під предметом журналістики розуміють події скандально-порнографічного характеру й розраховані на невибагливі смаки малоосвіченого, досить примітивного за своїм культурним рівнем, але чисельного кола читачів. Поняття виникло у США, класичними зразками вважаються газети New York World та New York Journal. Ілюстратор Річард Оутколт намалював кілька ілюстрацій для New York World, на яких було зображено дитину в жовтій сорочці з кумедними цитатами або висловлюваннями. Малюнки мали великий успіх у читачів, і серія отримала власну назву «Жовтий хлопчик». Згодом у New York Journal почала виходити аналогічна серія ілюстрацій, оскільки газета переманила ілюстратора до себе. Між газетами почалася суперечка, кому належить «Жовтий хлопчик». Малюнки ставали все сенсаційнішими, використовували все брудніші плітки. Редактор New York Press Ервін Вордмен опублікував статтю, в якій назвав обидві газети-конкуренти «жовтою пресою». Відтоді вислів став використовуватися як позначення низькопробних ЗМІ. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009.)

Журналістика — робота зі збору, запису та публікації новин і статей у газетах і журналах або їх трансляція на радіо чи телебаченні. Походить від французького слова «journal» — «журнал», це те, що пізніше стали називати газетою. Також термін має спільний корінь із французьким словом «jour», що означає «день». Утім, журналістику не можна тлумачити лише як щоденне поширення новин. Це також важливий інститут соціальної діяльності, який впливає на діяльність інших інститутів та суспільства. Едмунд Берк, ірландський державний діяч, розробив концепцію засобів масової інформації як четвертої гілки влади. (Tony Harcup, A Dictionary of Journalism, 2014; Sandra Borden, Journalism as Practice: MacIntyre, Virtue Ethics and the Press; Cambridge Dictionary.)

Журналістика даних (data-journalism) — журналістська діяльність, в основі якої лежить обробка даних та їх подальше використання для створення журналістського матеріалу. Одним із найперших прикладів журналістики даних можна назвати спробу телеканалу CBS передбачити результат президентських виборів у США в 1952 році за допомогою комп’ютерного аналізу. Сучасна журналістика даних передбачає опрацювання великих обсягів інформації, які доволі часто є у відкритому доступі, та перетворення їх на прості та зрозумілі для читачів візуалізації. Наприклад, джерелом інформації може бути сайт Державної служби статистики України. Журналістика даних стала популярною з появою зручних сервісів для аналізу, відбору та візуалізації даних. Як приклад журналістики даних можна розглянути британський сайт mySociety або візуалізаціїбюджету України сайтом «Тексти.org.ua». (Data Journalism Handbook; Brant Houston. Computer-Assisted Reporting: A Practical Guide, 2015.)

Заангажованість — дії, спрямовані на підтримку або, навпаки, на протидію тій чи іншій людині чи колу людей, внаслідок стороннього впливу або ж через неможливість позбавитися власного суб’єктивного судження. У журналістиці заангажованість може проявлятися у спрямованій критиці подій, явищ або окремих осіб, підтримці певного світогляду, ідеології або принципів. (Cambridge dictionary.)

Зовнішня пам’ять – спільна назва для всіх зовнішніх засобів, які покращують запам’ятовування, або зберігають інформацію, якою можна посилити власну пам’ять.

Ігроманія (від грецьк. mania — безумство, захват, пристрасть) — надмірне захоплення комп’ютерними іграми. Ігроманію розглядають як форму психологічної залежності, що виявляється в бажанні постійно грати в ігри та в роздратуванні, якщо такої змоги немає. Останні роки точиться дискусія про те, що ігроманію варто додати до Міжнародної класифікації хвороб як психологічний розлад. Ігри, які найчастіше викликають залежність, зазвичай мережеві, рольові ігри, які не мають кінцевої мети та дають змогу гравцеві відіграти ті соціальні ролі, яких він не може втілити в реальному житті. (Neils Clark, P. Shavaun Scott. Game Addiction: The Experience and the Effects, 2009.)

Ідентичність (від лат. identicus — тотожність) — усвідомлення власної тотожності за певними рисами, ознаками з тією чи іншою соціальною групою, спільнотою. Ідентичність є способом індивіда організувати та впорядкувати інформацію про себе самого. (Cambridge dictionary; Susan D. Clayton. Identity and the Natural Environment: The Psychological Significance of Nature, 2003.)

Ідеологія (грец. Ιδεα — прообраз, ідея, і λογος — слово, розум, вчення) — набір ідей та переконань, що належать особі, групі або суспільству. Ідеологію можна описати як сукупність свідомих і несвідомих ідей, які виражаються публічно, через політичні документи, настанови, гасла, філософські концепції тощо. (Robert R. Mayer, Social Science and Institutional Change, 1982.)

Індексація — встановлений актами законодавства України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання купівельної спроможності їхніх грошових доходів, особливо соціально вразливих верств населення — пенсіонерів, інвалідів, неповних і багатодітних сімей, а також молоді, яка навчається. (Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта, 2011– 558 с.)

Індексування — процес, під час якого пошуковик сканує сторінку та зберігає інформацію про неї в свій індекс, за яким і здійснюється пошук ключових слів. (Google — Світ пошуку.)

Іномовлення — мовлення, спрямоване на закордонну аудиторію. Іномовлення використовує ЗМІ для впливу та формування думки аудиторії за межами країни, що відрізняє його від внутрішнього мовлення. Іномовлення стало можливим із винаходом коротких радіохвиль. Служби іномовлення почали з'являтися в 1920-х роках, їх здебільшого використовували для поширення пропаганди. Популярні в цей період іномовні служби: Nauen, «Московское радио», BBC World Service. (Вікторія Конах, Еволюція іномовлення в іноземних державах: досвід для України; William Lafi Youmans, Shawn Powers, Remote Negotiations: International Broadcasting as Bargaining in the Information Age, 2012.)

Інтелектуальна власність

(англ. intellectual property) — результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника та інш.) або кількох осіб, авторство яких закріплене юридично. (Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.)

Інтерактивність 1. (англ. Interaction) — принцип організації системи, при якому мета досягається інформаційним обміном між її елементами. Такими елементами вважаються всі, що забезпечують взаємодію з іншою системою та / або людиною (користувачем). (Liu, Yuping and L. J. Shrum, What is Interactivity and is it Always Such a Good Thing? Implications of Definition, Person, and Situation for the Influence of Interactivity on Advertising Effectiveness.) 2. (від англ. Іnteractivity) — залучення користувачів до обміну певною інформацією з комп’ютером. Приміром, відеоігри поєднують інтерактивність комп’ютерного програмного забезпечення з соціальною взаємодією в інтернеті. (Cambridge dictionary.)

Інтернет (англ. Internet) — глобальна мережа комп’ютерних ресурсів із колективним доступом на основі використання єдиної стандартної схеми адресації, високопродуктивної магістралі й високошвидкісних ліній зв’язку з головними мережевими комп’ютерами. У всесвітній мережі, що охоплює всі країни та континенти, з’єднано величезну кількість уже наявних малих і великих мереж. До її складу входять мережі урядових закладів, наукових лабораторій, інститутів та університетів, підприємств і організацій. Основними складниками інтернету є його апаратні, програмні та інформаційні ресурси. Апаратні ресурси інтернету — це так звані опорні мережі, до яких підключені сервіс‐провайдери. Підключаючись до інтернету, користувач використовує апаратні ресурси того комп’ютера, який забезпечує це підключення (зокрема його оперативну пам’ять), а також фізичні ресурси ліній зв’язку, по яких проходять сигнали. Програмні ресурси інтернету — це тисячі програм, що функціонують у складі мережевого обладнання. Через них проходять запити користувачів до постачальників інформації. Інформаційні ресурси інтернету — це документи, що зберігаються на комп’ютерах мережі: тексти, зображення, аудіо- та відеозаписи. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Інтернет-арт (net.art) — вид медіамистецтва, що використовує як основний засіб вираження можливості інтернету та неможливий без нього. Але такий контент, як віртуальні тури музеями, записи перформенсів, знімки арт-об’єктів, не вважаються інтренет-артом. net.art відноситься до групи художників, які працювали в інтернет-мистецтві з 1994 року. Серед них — Вук Козик (Vuk Ćosić), який, власне, й запропонував термін net.art, та інші митці — jodi.org (об’єднання художників із Нідерландів), Хіт Бантінг (Heath Bunting). Твори net.art можуть постійно змінювати форму й зміст, можуть оновлюватися та візуалізувати найбільш утопічні ідеї. (Hazel Gardiner. Revisualizing Visual Culture, 2016; Josephine Bosma. Nettitudes: Let’s Talk Net Art, 2011.)

Інтернет-видання

1) електронне  видання,  що  виходить  в  Інтернеті,  регулярно оновлюваний  веб‐сайт  із  певною  концепцією; 2) вид  електронних  видань,  що  має  певні типологічні характеристики. В Україні такі видання з’явилися у кінці 1990 — на початку 2000‐х рр.  Нині ці видання, передовсім інтернет‐газети, набувають усе більшої  популярності;  серед  них «Українська  правда» (http://www.pravda.com.ua/), «Корреспондент» (http://korrespondent.net/), «Телекритика» (http://www.telekritika.ua/) та ін. Найважливішими  рисами  інтернет‐видань є оперативність  (інформація  оновлюється  в  постійному  режимі  протягом  дня), мультимедійність  (синтез  тектової,  звукової,  візуальної  інформації), інтерактивність (діалог і взаємодія з користувачем). (Термінологічний словник за ред. В.Е. Шевченко)

Інтернет-піратство — практика використання інтернету для незаконного копіювання контенту, наприклад, програмного забезпечення або кінофільмів, музики, та розповсюдження його серед інших користувачів. В Україні відповідальність за піратство регулюється статтею 176Кримінального кодексу та статтями 51-2 і 164-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За даними Асоціації виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance), 2015 року частка піратського програмного забезпечення в Україні становила 82 %. (Cambridge dictionary.)

Інтернет-провайдер (від англ. Internet Service Provider, ISP) — організація, що має постійний вихід в інтернет і надає доступ іншим організаціям та окремим користувачам. Багато інтернет‐провайдерів пропонують додаткові послуги: облікові записи електронної пошти, веб‐браузери, місце для створення веб‐сайту. Система провайдерів працює за ієрархічним принципом. Місцевий провайдер підключений до вищого — регіонального, той, у свою чергу, підключений до мережі національного масштабу, що має вузли в кількох містах країни. Національні мережі одержують доступ до глобальної, підключаючись до міжнародних провайдерів, які забезпечують доступ до мереж, що входять у світову магістральну інфраструктуру. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Інтернет речей (англ. Internet of Things, IoT) — глобальна інфраструктура, що складається з речей та пристроїв, пов’язаних між собою за допомогою інформаційних і комунікаційних технологій. Він дозволяє дистанційно контролювати об'єкти в мережі й керувати ними. Таким чином можна досягнути більшої ефективності й точності функціонування приладів у межах цієї інфраструктури, отримуючи економічну вигоду. Прикладом практичного втілення інтернету речей можна назвати концепцію розумного дому: через операційний центр власник може контролювати всі електроприлади будівлі через віддалений доступ. Система також може автоматично коригувати освітлення в домі — залежно від часу доби й сезону, контролювати подачу газу й води в будинку, роботу систем охорони, опалення тощо. (Cambridge Dictionary; Internet of Things Global Standards Initiative.)

Інтернет-телебачення —сервіс потокової трансляції телеканалів за допомогою технології багатоадресної  передачі  інформації  в  інтернет‐мережу. Інтернет-телебачення нині активно розвивається, стає якіснішим. Порівняно з кабельним, супутниковим, ефірним мовленням, віртуальний формат дешевший, з огляду на вартість обладнання. Для прийому сигналу користувачеві потрібно мати комп’ютер (ноутбук), високошвидкісний доступ до Інтернету, встановити програвач. (Термінологічний словник за ред. В.Е. Шевченко)

Інтертекстуальність — тенденція різних медійних текстів до різнорівневих та різножанрових взаємопосилань, а також міжтекстових і міжжанрових зв’язків. У сучасній медіакультурі інтертекстуальність виявляється в різні способи: запозичення й переробка тем і сюжетів, явне та приховане цитування, переклад, плагіат, алюзія, парафраза, наслідування, пародія, інсценування, екранізація, використання епіграфів, ремінісценція тощо. Розуміння пластів інтертектуального медіатексту великою мірою залежить від досвіду й підготовки споживача, на що слід зважати, вдаючись до таких прийомів. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Інтерфейс (англ. interface — перегородка) — сукупність засобів, методів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи, програм та (або) користувача. Так, наприклад, клавіатура й мишка є елементами інтерфейсу в парі «користувач — комп’ютер». Якщо дивитися на інтерфейс із позиції користувача, то це засіб, через який відбувається взаємодія з інформаційною системою, пристроєм тощо. (Словник іншомовних слів; Bill Venners. Design Principles from Design Patterns: Program to an interface, not an implementation, 2011.)

Інтершум — термін для позначення у відеозйомці набору звуків, що імітує або передає атмосферу навколишнього простору, інакше кажучи, звуковий «задній план». (Ніна Звєрєва. Школа тележурналиста, 2009.)

Інфографіка (англ. infographic) — візуальне представлення масиву даних або інструктивного матеріалу, за допомогою якого великий обсяг інформації у вигляді слів або чисел перетворюється на комбінацію зображень і тексту, що дозволяє глядачам швидко осягнути суть цієї інформації. (Techopedia.)

Інформаційна війна – вплив на населення іншої країни у мирний або військовий час через розповсюдження певної інформації та захист громадян власної країни від такого впливу. Основними об’єктами протистояння у ході інформаційної війни є інформаційний простір, інформаційні ресурси та інформаційно-технічні системи управління, зв’язку, навігації, комп’ютерні мережі, радіоелектронні засоби тощо. Головні завдання: підрив морально-психологічного стану, зміна поведінки й емоційного настрою, дезорієнтація та дезінформація, послаблення певних традицій і переконань, залякування власного народу образом ворога, а супротивника – своєю могутністю, забезпечення ринків збуту (як складова конкурентної боротьби). (Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.)

Інформаційна політика це функціонування інформації в суспільстві. С. Бремен веде початок поняття «інформаційна політика» з пропаганди з боку держави під час Першої світової війни (3 Braman S. Defining information policy // Journal of Information Policy. – 2011. – Vol. 1). Це справді було першим технологічно забезпеченим впливом на великі маси населення. З точки зору сьогоднішнього дня вона дає таке визначення: «Інформаційна політика складається із законів, регулювання та доктрин, як і іншого прийняття рішень та практик на рівні суспільних базових принципів, включаючи створення інформації, її обробку, передачу, доступ до неї та використання». («Інформаційна політика: сучасні підходи», MediaSapiens)

Інформаційне суспільство (англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза розвитку цивілізації, життя та діяльність котрої перш за все пов'язані зі створенням, переробленням та використанням інформації. Термін ввели в науковий обіг одночасно американські та японські науковці, які досліджували динаміку розвитку наукоємних виробництв на початку 60-х років ХХ століття. Важливими передумовами для переходу від постіндустріального суспільства до інформаційного були значний розвиток телекомунікаційних та інформаційних систем, переосмислення поняття "інформація", розповсюдження мережі інтернет та забезпечення загального доступу до цієї мережі. В інформаційному суспільстві кожна людина може накопичувати, розповсюджувати та отримувати інформацію. Держава на цьому етапі забезпечує високий рівень інформатизації всіх галузей. (Ільганаєва В.О., "Соціальні комунікації: словник-довідник", 2009. Петрухно Ю.Є., "Інформаційне суспільство: поняття, основні складові, характеристика", 2014)

Інформаційний привід (newsbreak, inject, інфопривід) — подія, що має значення для соціального, політичного, економічного, культурного життя громади, може зацікавити читача й стати предметом громадського обговорення. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009; Kwasnik Zbigniew, Zukow Walery. Current challenges of advertisement and image in economy and health sciences, 2012.)

Інформаційний шум — мішанина контенту, яка утворюється через те, що кожен у мережі може бути автором і має можливість публікувати будь-що. Коли контент додатково копіюється, створюється ще й відлуння шуму — тиражування однієї й тієї ж інформації у великих масштабах (див.: Андрей Мирошниченко. Когда умрут газеты. — М., 2011).

Інформаційні злочини (англ. information crime) — навмисні дії, спрямовані на розкрадання або руйнування інформації в інформаційних системах і мережах. До інформаційних злочинів відносяться несанкціонований доступ та перехоплення, зміна комп’ютерних даних, комп’ютерне шахрайство, незаконне копіювання, комп’ютерний саботаж. (Дубов Д. В. Забезпечення національних інтересів України в глобальному та національному кіберпросторах, 2014.)

Інформаційні технології (IT) — сукупність наукових методів та процесів, в основі яких лежить збирання, зберігання та поширення інформації за допомогою комп’ютерів та іншого електронного обладнання. ІТ-технології почали швидко розвиватися з 1960-х років XX століття. Інформаційні технології поділяють на категорії залежно від їхнього користувацького інтерфейсу, способу побудови мережі, галузей обслуговування тощо. У ширшому значенні інформаційні технології виконують завдання зі створення та розвитку цілісних інформаційних систем — призначених для зберігання, пошуку та обробки інформації. (Cambridge dictionary; Don Passey, Brian Samways. Information Technology: Supporting change through teacher education, 2016; Neil Gershenfeld. The Physics of Information Technology, 2000.)

Інфотейнмент (англ. Infotainment —  від  information (інформація)  і  entertainment (розвага)) —  спосіб подачі інформації в розважальній формі або з відтінком розважальності. Новини та аналіз подій презентуються у цьому разі в максимально полегшеній для сприйняття формі. За такого підходу висвітлення важливих подій уподібнюється  світській хроніці, навіть політика постає як сфера масової культури (поп‐культури). Зразками інфотейнменту є випуски новин на деяких  каналах, інтернет‐видання «Обком», авторські  телепроекти  Л. Парфьонова «Намедни», «Живий Пушкін», «Російська імперія» та ін.  Існує  думка,  що  інфотейнмент —  один  із  шляхів  підвищення  популярності  інформаційних  програм,  ледь  не  вершина  журналістської  майстерності, потребує великих людських і технічних ресурсів. Водночас зазнає гострої критики, адже кредо інфотейнменту — «інформуючи,  розважай» —  має  загрозу  перетворюватися на принцип «розважаючи,  не  інформуй», що може призвести до порушення професійних стандартів. Синоніми: таблоїдизація, попсовізація (напр.: таблоїдизація преси, новин; попсовізація повідомлень тощо). (Термінологічний словник за ред. В.Е. Шевченко)

Кадр (від фр. cadre — рама, оправа, обрамлення) — у телебаченні та кіно окреме обрамлене екраном зображення, яке фіксує будь-яку ігрову чи документальну сцену з конкретним розташуванням героїв та речей. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009.)

Камера-обскура — найпростіший пристрій, що дозволяє отримувати оптичне зображення об’єктів, але не дозволяє зафіксувати його. Це світлонепроникний ящик (це може бути й більший простір, скажімо, кімната) з отвором в одній зі стінок та екраном (матовим склом або листом білого паперу) на протилежній стінці.

Карикатура (італ. caricatura, від caricare – перевантажувати, перебільшувати) – зумисне пародійне, сатиричне чи гумористичне зображення (переважно графічне) події або людини; різновид графіки. У карикатурі використовують засоби гумору, ґротеску, сатири, шаржу. (Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.)

Картографічні онлайн-сервіси — веб-сайти, що надають вичерпну графічну й текстову інформацію у формі карт і баз даних. Картографічні онлайн-сервіси використовують для планування поїздок, визначення місця розташування, пошуку орієнтирів та конкретних організацій, отримання адреси й телефонних номерів, а також визначення шляхів проходження шторму (див.: Whatis.techtarget.com).

Картодіаграми (aнгл. map diagram) — спосіб зображення на карті за допомогою діаграм сумарної (кількісної) величини якогось явища, що стосується певної територіальної одиниці (найчастіше політико-адміністративної). Діаграмні фігури можуть бути: лінійні — у вигляді стовпчиків, смужок тощо; площові — квадрати, круги тощо; об’ємні — кулі, куби тощо. (Геодезичний енциклопедичний словник / За редакцією Володимира Літинського. — Львів: Євросвіт, 2001. — 668 с.)

Кеш (пошуковика) — знімок кожної зареєстрованої в пошуковику сторінки, зроблений Google та збережений як резервна копія. Коли Google показує копію сторінки з кешу, шапка вгорі сторінки містить нагадування, що актуальна версія сторінки може відрізнятися від цієї копії (див.: Googleguide.com).

Кібербезпека (від англ. cyber — віртуальний, пов’язаний з інформаційними технологіями) — стан захищеності потреб в інформації особи, суспільства й держави, при якому забезпечується їхнє існування та прогресивний розвиток незалежно від наявності внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз. Серед таких загроз — шпигунство, крадіжки інформації з комерційних та урядових комп’ютерних мереж, атаки на сервери, що спричиняють збої в роботі, витоки або втрату даних, та інші форми кіберзлочинності. Основними джерелами небезпеки в інтернеті є хакери, віруси, програми‐шпигуни, спам тощо. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Кіберзлочинність (від англ. cyber — віртуальний, пов’язаний з інформаційними технологіями) — злочини, які вчиняються з використанням комп’ютерів, комп’ютерних систем та мереж електрозв’язку. Згідно з Конвенцією Ради Європи про кіберзлочинність, до цього виду злочинів відносять правопорушення проти конфіденційності, цілісності та доступності комп’ютерних даних і систем; правопорушення, пов’язані з комп’ютерами, включаючи підробку й шахрайство, здійснені з використанням комп’ютерів; правопорушення, пов’язані зі змістом інформації, зокрема дитяча порнографія, расизм та ксенофобія; правопорушення, пов’язані з порушенням авторських і суміжних прав. (Щодо визначення поняття кіберзлочину // Юридичний вісник, 2014.)

Кітч (від нім. Kitsch — кітч, ницість, відсутність смаку) — в живописі — популярні твори, які не мають реальної художньої цінності і яким бракує хорошого смаку. Згодом термін почав вживатися і стосовно інших видів мистецтва, кітчем стали також називати твори масової культури або псевдомистецтва. Так, одним із яскравих прикладів кітчу можна назвати картину художника Енді Воргола «Суп Campbell's» або скульптури Джефа Кунса. (Tomas Kulka, Kitsch and Art, 2002; Oxford learner's dictionary.)

Клікбейт (англ. click — натиснути, bait — приманка) — заманливе гіперпосилання на веб-сайті, що заохочує людей прочитати запропоноване. Часто оплачується рекламодавцем або приносить дохід залежно від кількості кліків. (Urban Dictionary.)

Кліпове мислення (від англ. clip — фрагмент, уривок; нарізка) — спосіб сприйняття світу через короткі яскраві образи та повідомлення теленовин чи відеокліпів. Схема кліпового мислення полягає в переході до споживання наступної теми без засвоєння попередньої. В основі терміну лежить принцип побудови музичних кліпів — їх відеоряд становить собою нарізку різних образів та кадрів, іноді навіть логічно не пов’язаних між собою. (Єжижанська Тетяна. Особливості медіаспоживання в сучасних медіакомунікаціях, 2015.)

Когнітивна уповільненість – знижений темп пізнавальних процесів (мислення, пам’яті, прийняття рішення, переключення уваги та ін.). При дуже низькому темпі здійснення процесів стає неможливим відповідати вимогам навчання, трудової діяльності, спілкування з іншими людьми.

Когнітивний дисонанс — відчуття внутрішнього конфлікту, який виникає внаслідок зіткнення двох суперечливих думок у свідомості. Поняття вперше ввів американський психолог Леон Фестінґер у 1956 році. На його думку, когнітивний дисонанс виникає у свідомості аудиторії, яка сприймає інформацію з медіа. Медіа не можуть одномоментно змінити позицію чи уявлення своїх читачів або глядачів, але можуть посіяти в них сумніви. В такій ситуації явище когнітивного дисонансу — це конфлікт між власними установками та тими, які були нав’язані ззовні. (Leon Festinger. A Theory of Cognitive Dissonance, 1985.)

Комп’ютер (від англ. computer; лат. computator — обчислювач; рахунок) — електронний пристрій, що виконує певні завдання на основі даних йому інструкцій. Для виконання завдань комп’ютер використовує певний алгоритм: набір дій, які визначають послідовність і порядок розв’язання поставленої задачі. Комп’ютер також може зберігати, організовувати і знаходити інформацію, робити обчислення й управління іншими пристроями. (P. K. Singh. Basics of Computer, 2009; Oxford learner’s dictionary.)

Комунікація масова – передавання за допомогою технічних засобів соціально зна­чимої інформації великій, різ­­но­рідній і розсіяній у просторі аудиторії. Масова комунікація є обов’язковим еле­­ментом сучасного суспільства, що забез­­печує його цілісність. Її здійсню­ють у символічних формах і образах, які здатна сприймати та розуміти масова й індивідуальна свідомість. Масова комунікація тісно пов’язана з мас-медіа (преса, радіо, телебачення), не існує поза ними і лише разом з ними має ознаки соціального інституту. У науковій літературі цим тер­міном позначають процес передачі та поширення інформації на масову аудиторію і ЗМІ. (Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.)

Комунікація (від лат. communico – спілкуюся з кимось; повідомлення, зв’я­зок) – термін, що окреслює люд­ську взаємодію у світі. У сучасній філософії комунікацію використовують як ознаку конструктивної взаємодії особистостей, націй та етносів, що розгортається на основі взаємної толерантності й порозуміння. Поняття «комунікація» широко використано у філософії К. Ясперса; а також у німецькій практичній філософії (К.-О. Апель, Ф. Больнов, Ю. Габермас), яку назвали «комунікативною». (Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.)

Конвергенція (лат. convergo — зближати) — 1) процес концентрації медіавласності в руках одного власника чи групи осіб; 2) створення контенту на кількох медіаплатформах, наприклад, якщо у видання є друкована та інтернет-версії. З технічного погляду, конвергенція — це сукупність різноманітного обладнання та засобів, які дозволяють отримати різноманітний медійний продукт для різних платформ та каналів його поширення. (Henry Jenkins. Convergence Culture: Where Old and New Media Collide, 2006.)

Контекстна реклама — метод реклами в інтернеті, коли рекламне оголошення підбирається під зміст або контекст сторінки (звідси й назва). Відображається у вигляді рекламного банера або текстового оголошення на веб-сторінці. Контекстна реклама змінюється на пошукових сайтах залежно від введеного запиту й відображається індивідуально тому користувачеві якому може бути цікавою. (iGroup Ukraine — SEO-словник.)

Контекст (лат. contextus — тісний зв’язок, сплетіння) — закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу. У ширшому значенні — середовище, в якому існує об’єкт. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.)

Контент-аналіз (від англ. content — зміст і грец. analysis — розклад, розчленування) — спосіб аналізу контенту певного видання шляхом підрахунку вживаних у великій кількості опублікованих у ньому несистематизованих текстів певних ключових слів тощо. Такий аналіз дає можливість подати якісну характеристику про спрямованість матеріалів та часопису в цілому. Цей метод вважається одним із основних і точних методів дослідження та обробки даних. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009; Roger D. Wimmer, Joseph R. Dominick. Mass Media Research, 2000.)

Контент (англ. сontent — вміст) — інформаційне наповнення сайту (тексти, графіка, відеоролики та ін.). За походженням контент поділяють на такі різновиди: копірайт (оригінальні статті); рерайт (переписування статей своїми словами); копіпаст (копіювання чужих статей); синонімізація (заміна слів синонімами в ручному або автоматичному режимі за допомогою програм і скриптів); переклад з інших мов (людьми або програмами‐перекладачами з подальшим редагуванням); користувацький контент (коментарі користувачів, повідомлення на форумах). Обсяг контенту вимірюється в одиницях кількості інформації (мегабайтах, гігабайтах). (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Контрове світло — тип освітлення у фотографії й живописі, коли джерело світла розташовується позаду об’єкта й перетворює його на силует.

Конфіденційна інформація — інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. (ЗУ «Про інформацію»; ЗУ «Про доступ до публічної інформації».)

Концентрація медіа — (також консолідація медіа або конвергенція) — процес, при якому все менше людей або організації контролюють акції засобів масової інформації. Концентрація медіа відбувається внаслідок покупки та поглинання однією медіакомпанією іншої з метою отримати її ресурси, збільшити доходи та розширити аудиторію. Цей процес може мати негативні наслідки для галузі: відсутність конкуренції і різноманітності в контенті, а також поширення упереджених політичних поглядів. Нині до найбільших медійних конгломератів можна віднести  Comcast, The Walt Disney Company, Time Warner, CBS Corporation, Viacom, 21st Century Fox. В Україні, згідно з дослідженням Інституту масової інформації та «Репортерів без кордонів», понад 75% українських медіа належить політикам. За висновками дослідження, в Україні не існують або не використовуються ефективно регуляторні гарантії щодо концентрації медіавласності, тому є високий ризик того, що медіа будуть зосереджені в одних руках. (C. Edwin Baker, "Media Concentration and Democracy: Why Ownership Matters", 2006. John D. H. Downing, Denis McQuail, Philip Schlesinger, Ellen Wartella, “Handbook of Media Studies”, 2004)

Копіпаст (від англ. copy — скопіювати та past — вставити) — термін, який у буквальному тлумаченні означає копіювання тексту з одного або кількох джерел. Копіпаст можна розглядати як поширену стратегію наповнення інтернет-сайту контентом, коли текст копіюється із першоджерела, як правило, без редагування чи внесення змін у нього. Противагою копіпасту є унікальний контент. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Копірайтинг (агл. copywriting від copy — рукопис і write — писати) — написання рекламних, презентаційних чи пропагандистських текстів. Поява та розвиток копірайтингу пов’язані з розширенням у першу чергу рекламної діяльності. Особливо активно копірайтинг почав розвиватися з популяризацією телебачення, а згодом — із проникненням інтернет-технологій. Залежно від цілей, копірайтинг поділяють на SEO-копірайтинг, піар- або рекламний копірайтинг, контент-наповнення сайтів. (Словник іншомовних слів; Rob Bowdery. Basics Advertising 01: Copywriting, 2008.)

Космолог – науковець, який займається космологією – це розділ астрономії, який вивчає властивості та еволюцію Всесвіту в цілому.

Краудфандинг (англ. crowdfunding) — практика фінансування проекту або підприємства збиранням коштів серед великої кількості людей, які роблять переважно невеликі внески і, як правило, через інтернет. (Oxford Dictionaries.)

Криптостійкий пароль — це парольна фраза, яка складається з певної комбінації та кількості символів, які не дозволяють її розшифрувати в розумних хронологічних межах при поточному розвитку технологій. Фактично це означає, що якщо для розшифровування вашого паролю потрібно більше одного року безперервної роботи, його можна вважати криптостійким.

Критичне мислення

— це процес аналізу, синтезу й обґрунтовування оцінки достовірності/цінності інформації, що включає в себе наступні складники: допитливість та бажання досліджувати («глибокі прочитання» — відкидання надмірних спрощень та збір максимальної кількості даних для аналізу), постійність у здобутті, аналізі та оцінці інформації й застосування отриманих знань на практиці; базове скептичне ставлення (пошук припущень, мотивів та даних в задекларованих заявах); поціновування якісної аргументації (здатність розрізняти факти та думки; звертання до логіки); гнучкість та неупередженість (усвідомлення власних упереджень та здатність піддавати їх сумніву; готовність до зміни власних думок за появи відповідних даних). (Шейбе С., Рогоу Ф. Медіаграмотність: Підручник для вчителя / Сінді Шейбе, Фейз Рогоу / Перекл. з англ. С. Дьома; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. — К. : Центр вільної преси, Академія української преси, 2014. — 319 с. )

Критичне мислення (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво аналізувати, судження») — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. (Терно С. Теорія розвитку критичного мислення)

Культуроміка (англ. culturomics) — застосування збору й аналізу величезних масивів даних для вивчення людської культури, яке є доступним для кожного. (TED Talks.)

ЛГБТ — лесбійки, бісексуали, гомосексуали і трансгендерні люди. Абревіатура почала використовуватись у США приблизно з 1988 року. Основне її завдання – підкреслити різноманіття сексуальних та ґендерних культур, що можуть визначати особистість. Іноді зустрічається абревіатура LGBTQ, де Q – queer (квір) або questioning (під питанням). Літера «Q» додається з врахуванням людей, яким важко визначитись або які категорично не зараховують себе до жодних із значених сексуальних або ґендерних меншини. (Словник ґендерних термінів)

Ламер — (від англ. lame — покалічений, кульгавий) — слово у комп’ютерному сленгу для позначення людини, яка погано вміє користуватися комп’ютером, часто порушує формальні правила поведінки та спілкування у мережі. У ширшому значенні слово “ламер” використовується для означення невмілої та незграбної людини. (Oxford dictionary,  The Jargon File)

Лідери думок (англ. opinion leader — лідер думок) — люди, чия думка про щось, наприклад, про певний продукт або проблему, має великий вплив на думку інших. Також лідером думок можна назвати активного читача медіа, який інтерпретує сенс повідомлень або контенту ЗМІ для інших користувачів. (Cambridge dictionary; Edward Keller, Jonathan Berry. The Influentials: One American in Ten Tells the Other Nine How to Vote, 2003.)

Лід — (англ. lead — керувати, очолювати, займати перше місце, бути попереду) — короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовку й перед основним текстом. Існує правило, згідно з яким матеріал довший за сто рядків мусить бути супроводжений лідом. У термінологічному побутовому словнику журналістів у цьому значенні вживається ще слово “вріз”. (Михайло Гетьманець, “Сучасний словник літератури і журналістики”, 2009.)

Ліцензія на мовлення

— документ державного зразка, який видає Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення і який засвідчує право ліцензіата (власника ліцензії) відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж. (Закон України «Про телебачення і радіомовлення»)

Лонгрід — (англ. Long-form journalism) — формат журналістики, якому властивий великий обсяг,  від півтори тисячі слів. В лонгрідах також широко застосовують мультимедійний контент, але при цьому він не має домінувати над основним текстом. Цьому формату також притаманна параллаксна верстка (скролінг), адаптована для читання на різноманітних мобільних пристроях (смартфон, планшет, тощо).  Першим лонгрідом прийнято вважати мультимедійний проект газети The New York Times “Снігопад” (Snow Fall), який вийшов в 2012 році. Назва “Сноуфолл” стала загальною, а проект є класичним прикладом формату лонгрід. (The future of digital longform)

Маніпуляції — (від фр. manipulation, від лат. manipulos - жменя, пучка) — використання інформації з шахрайською метою або в корисливих цілях шляхом її перекручення, надання неповної інформації, тенденційного її витлумачення. Інформаційні маніпуляції можуть також бути використані з метою програмувати та керувати думками і прагненнями людей в інтересах групи власників засобів маніпуляції. (Михайло Гетьманець, “Сучасний словник літератури і журналістики”, 2009. “Політологічний енциклопедичний словник” за ред. М. П. Требіна, 2015)

Медіаграмотність

— сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і формах для різних типів медіа, а також розуміти і аналізувати складні процеси функціонування медіа у суспільстві, їх та вплив. (Медіаосвіта і медіаграмотність: підручник, ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за наук. ред. В. В. Різуна. — К.: Центр вільної преси, 2012. — 352 с.)

Медіадієтичні дні – умовне позначення самообмеження в споживанні медіапродукції. Як у споживанні їжі можуть бути різні дієти, при яких виключаються певні продукти, так і в медіаспоживанні можна виключати певну медіапродукцію, утворюючи медіадієту, зокрема практикувати розвантажувальні медіадієтичні дні без використання бідь-яких медіазасобів.

Медіамоніторинг — метод вивчення публікацій чи передач із метою встановлення їхньої ідеології, змісту контенту, уваги та цитованості певних осіб у медіа. В процесі моніторингу дослідники обирають певні критерії, за якими аналізують контент: релевантну інформацію, певну тему чи сюжет, ключові слова. Відповідно, моніторинг може бути предметним, персональним, тематичним, галузевим, і т. д. Моніторинги використовують як у маркетингу для відстежування ефективності PR- і рекламних кампаній, визначення сформованого у медіа портрету організації або персоналії, оцінки суспільного резонансу тієї чи іншої дії, так і в самій журналістиці для відстежування якості та змісту контенту, який медіа поширює.  (За матеріалами: Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009. Лободенко Лідія, "Взаємодія журналістики, реклами і PR в ЗМІ", 2015)

Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. (Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: навч.-метод. посібник / за ред. Л.А.Найдьонової, О.Т.Баришпольця. - К.: Міленіум, 2010. - 440 с.)

Медіа (англ. media — засоби, способи) — це канали та інструменти; їх використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію або дані. Медіа часто згадувано як синонім до масс-медіа або новинних медіа, але в ширшому користуванні вони означають єдине середовище; його використовують, щоб передавати будь-які дані в певних цілях. (American Psychological Association (APA): media. (n.d.). Online Etymology Dictionary. Retrieved February 24, 2008, from Dictionary.com website: http://dictionary.reference.com/browse/media)

Медіаправо — термін, що охоплює норми різних областей як приватного, так і публічного права під кутом зору медіа. Він застосовується з середини 80-х років. Медіаправо не є самостійною правовою дисципліную, його розглядають радше як область права. До традиційного медіаправа відносять законодавство про пресу. законодавство про радіо та законодавство про право висловлювання. Розвиток нових медіа дав поштовх до інтеграції медіаправа з інтернет-правом. (Зігфрид Вайшенберг, Ганс Й. Кляйнштойбер, Бернгард Пьорксен, “Журналістика та медіа. Довідник”. 2011).

Медіаринок — регіон, мешканці якого отримують пропозиції щодо споживання контенту від ЗМІ: теле- та раідомовників, друкованих видань, інтернет-сайтів тощо. У мегаполісах або великих населених пунктах медіаринки можуть збігатися або перекриватися одне з одним, а сільські райони з невеликою кількістю значущих населених пунктів також можуть розглядатися як окремі медіаринки. Це поняття широко використовується у вимірюванні аудиторії. Медіаринок також можна розглядати як сферу, в якій задовольняється попит аудиторії на отримання інформації. (Alan B. Albarran, Angel Arrese Reca. Time and Media Markets, 2003.)

Медіатерапія —  розробка систем і способів психологічного захисту від патогенних інформаційних технологій, профілактика і реабілітація інформаційних травм аудиторії тощо. Медіатерапія є частиною стратегії і одним з базових ресурсів медіапсихологічного захисту соціуму і людини.  (Михайло Цивін, "Медіабезпека особистості як соціально-освітня проблема", 2015)

Медіатероризм

(або «медіакілерство») — це специфічний різновид інформаційно-психологічного терору та складова «інфраструктурного терору». Його сутність полягає у спробах шляхом організації спеціальних медіакампаній дестабілізувати суспільство, створити у ньому атмосферу громадянської непокори, недовіри суспільства до дій та намірів влади й особливо – її силових структур, покликаних захищати суспільний порядок. (Герасименко К. С. Сучасні ознаки загроз «інформаційного тероризму»)

Меседж (англ. message) — думка чи ідея, виражена у вербальний або невербальний спосіб, якщо вкладений у неї зміст забезпечує взаємозалежність між учасниками комунікативної взаємодії як аспекту соціальних відносин на основі притаманних їй усталених історичних, духовно-ментальних, соціокультурних форм. (Словотвір.)

Месенджери (сервіс миттєвих повідомлень) — різновид інтернет-сервісу, що дозволяє в реальному часі обмінюватися повідомленнями двом або більше користувачам, що одночасно користуються цим сервісом. На відміну від електронної пошти, де повідомлення чекає відправлення через сервер, месенджери дозволяють отримувати повідомлення миттєво. Такі сервіси дозволяють обмін файлами, відео- та аудіодзвінки. Миттєві повідомлення набули популярності з появою ізраїльської розробки ICQ в 1996 році. (PC Magazine.)

Метадані зображення — інформація, що міститься у файлі зображення й повідомляє про його походження, зокрема використану фотокамеру, про колірний простір та деталі щодо використання. Різні формати зображень містять різні типи метаданих. Файл JPEG, зроблений фотоапаратом, зазвичай містить широкий спектр інформації — від виробника та моделі камери до фокусної відстані та розміру діафрагми або часу виконання. (див.: Fotoforensics.com)

Мікроблог — сервіс, що дозволяє користувачам публікувати короткі оновлення інформації чи текстові повідомлення онлайн. Головною відмінністю від звичайного блогу є обмежена довжина повідомлення. (MIT Technology Rewiew, (2008). A Brief History of Microblogging.)

Міленіали

або Покоління Y (англ. «Millennials»; покоління «ігрек»; інші назви: «покоління міленіум», покоління «next», «мережеве» покоління, ехо-бумери) — покоління, що народилося між 1982 та 1994 роками, і зустріло нове тисячоліття в юному віці. Йому властива глибока зануреність у світ цифрових технологій. Термін запропонували американські дослідники, автори теорії поколінь Вільям Штраус (William Strauss) і Нейл Хоув (Neil Howe). Вони ж присвятили цьому поколінню книжку, яка побачила світ у 2013 році: «Міленіали на підйомі: нове велике покоління» (Millennials Rising: The Next Great Generation). На думку вчених, представникам нового покоління властива підвищена увага до соціального життя, на рівні як місцевих, так і міжнародних співтовариств. Дослідницький центр ім. П'ю (Pew Research Center) у своїй доповіді «Дорослі міленіали» (Millennials in adulthood) теж зауважує деяке самоусунення нового покоління від офіційних інститутів і більшу прихильність до дружніх зв'язків. (Urban Dictionary, Eduget)

Мова ворожнечі – 1. всі види висловлювань котрі поширюють, розпалюють, підтримують або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, викликані нетерпимістю, в тому числі нетерпимістю, що виявляється у формі агресивного націоналізму та етноцентризму, дискримінації меншин і ворожого ставлення до них, а також іммігрантів та осіб, що за своїм походженням належать до іммігрантів. У цьому сенсі поняття «мова ворожнечі» поширюється на всі висловлювання, які спрямовані проти якоїсь однієї особи або якоїсь визначеної групи осіб. (Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № 97(20)59). 2. різноманітні види висловлювань, засновані на ворожнечі, що демонструють чи розпалюють ворожнечу щодо групи осіб (чи окремої особи з причини її приналежності до групи). (ОБСЄ) В Україні відповідальність за використання мови ворожнечі регулюється статтею 161 Кримінального кодексу України про порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії. Згідно з нею, умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Мозкові хвилі – живі клітини мозку створюють електричний потенціал, який здатен змінюватися і таким чином передавати інформацію. Електричні імпульси різної частоти, які генеруються мозком, називають мозковими хвилями.

Монтаж (фр. montage — підйом, підіймання) — добір та об’єднання окремих фрагментів аудіо-, відеозаписів у закінчену програму, сюжет, саундтрек тощо. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Мотонейрон - велика нервова клітина в передніх рогах спинного мозку. Мотонейрони забезпечують координацію рухів і підтримку м'язового тонусу.

Мотто —  (від італ. motto “вислів” та лат. muttum “слово” , букв. “пробурмотіти”) — слово має кілька значень. Воно може означати і кмітливий, влучнодотепний вислів з добродушним або сатиричним відтінком. Його може бути використано і як синонім до слова “дивіз”. Також мотто - це епіграф на початку книги, брошури, розділу твору, плакату, статті. (Словник іншомовних слів)

Мультимедіа (від англ. multi — багато і media — носій, середовище) — сукупність апаратних і програмних засобів, що дозволяють вводити, обробляти, зберігати, передавати та демонструвати інформацію в різних цифрових форматах: текстовому, зображальному, звуковому, відео, анімаційному. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Наратив (від лат. narrare — розповідати, оповідати) — оповідь зі специфічною структурою як акт повідомлення, в якому подається обґрунтована інтерпретація деякого аспекту світу з певної позиції. За термінологією американського філософа і мистецтвознавця Артура Данто, наратив - це суб'єктивна «пояснююча розповідь». Одна із характерних властивостей наративу - наявність суб'єктивних емоцій та оцінок оповідача-нарратора.   В літературі під наративом розуміють лінійний виклад фактів і подій у літературному творі. Ненаративними елементами тексту вважаються опис, коментар, додаткова інформація тощо. В журналістиці наратив — це віртуальний продукт, який при передачі стає інформаційним продуктом, направленим на стимулювання конкретних фізичних дій. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009.  Артур Данто, Аналітична філософія історії. М .: Ідея-Прес, 2002. Георгій Почепцов,  “Від Facebook’y і гламуру до WikiLeaks: медіакомунікації”, 2012).

Нейрональна кібернетика – новітня галузь кібернетики, яка будує математичні моделі за принципом організації і функціонування біологічних нейронних мереж - нервових клітин живого організму. Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що ґрунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів).

Некролог

— стаття з приводу чиєїсь смерті, у якій подаються відомості про життя і діяльність померлого. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 329)

Новина — окремий інформаційний жанр, який характеризується стислим викладом ключової інформації про факт або подію, які щойно відбулися. Сучасні новини та принцип їх побудови виникли разом із появою комерційної журналістики в США. Розвиток повідомлення новин (англ. news story) пов’язане передусім із діловими інтересами англосаксонських інформаційних агентств у XIX - на початку XX століття та економічними та технологічними факторами. У дослідженні новинної журналістики, повідомлення цього типу організуються за принципом “переверненої піраміди”: необхідно дати відповідь в цілому на сім питань: хто, що, коли, де, чому, як, звідки. В англосаксонській журналістиці цьому принципу відповідає формула “головні факти - спочатку” (the hard facts go first).  (Михайло Гетьманець, “Сучасний словник літератури і журналістики”, 2009. Зігфрид Вайшенберг, Ганс Й. Кляйнштойбер, Бернгард Пьорксен, “Журналістика та медіа. Довідник”. 2011)

Нові медіа, новітні медіа (англ. New Media) — сучасні медіа, засновані на цифрових технологіях, наприклад: інтернет‐видання, презентації на CD, комп’ютерні ігри, соціальні мережі тощо. Головними їхніми ознаками є мультимедійність, гіпертекстуальність та інтерактивність. Такі медіа генерують інформацію в режимі реального часу, персоналізують її доставку споживачеві, надають йому можливість брати участь у її творенні, впливати на процес колективної медіатворчості. Цими ознаками новітні медіа відрізняються від традиційних ЗМІ. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Оператори пошуку — спеціальні команди пошуковиків, які фільтрують результати на основі службової інформації про сайт, як-от його адреса, тип файлу, заголовок тощо. (Таємниці пошуку в Google.)

Оптоволокно (оптичне волокно) — сучасний формат кабелів для інтернету на основі оптичного світловоду, що є фізичним середовищем транспортування оптичного сигналу. Завдяки явищу повного внутрішнього відбиття надається змога транспортувати оптичні сигнали (світло), що генеруються обладнанням, до якого підключене оптичне волокно.

Офлайн (англ. offline — не на лінії, поза мережею) — режим мовлення, за якого немає технічної можливості бути підключеним до мережі, працювати в режимі реального часу. У медіасфері цим поняттям, протилежним до «онлайн», нині позначають традиційні ЗМІ — телебачення, радіо, друковану пресу, які не працюють в інтернеті, наприклад: офлайнова газета. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Паблік-рілейшенз — (англ. public relations, PR) — керування комунікацією між організацією та її громадськістю. Це спланована стратегічна комунікація, метою якої є довгострокова стабілізація комунікативного ставлення до тих осіб і/або груп, діяльність яких може впливати на досягнення та міру досягнення організацією своїх цілей. Інституційно паблік-рілейшенз почали оформлюватися кілька століть тому, проте цілеспрямовано вони стали використовуватися лише в XIX столітті. Вперше сам термін “паблік-рілейшенз” використав президент США Томас Джефферсон в 1807 році у своєму “Сьомому зверненні до Конгресу”. Є кілька варіантів класифікації PR: наприклад, корпоративний, персональний, антикризовий тощо. Також розрізняють “чорний” PR (спрямований на зруйнування репутації конкурентів)”білий” (як противага “чорному” PR), “жовтий” (використовує провокативні засоби для залучення уваги аудиторії) та “сірий” (який приховує своє джерело, може діяти як в інтересах організації, так і проти неї).  (Зігфрид Вайшенберг, Ганс Й. Кляйнштойбер, Бернгард Пьорксен, “Журналістика та медіа. Довідник”. 2011 Edward L. Bernays, "Public Relations", 2013)

Памфлет (англ. pamphlet, від грец. pan — усе, і phlego — палю) — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему. Памфлет оголено тенденційний, призначений для прямого впливу на громадську думку. (Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. — К., 2006.)

Парасоціальні стосунки – це ставлення до медіаперсонажів (героїв художніх фільмів, відомих спортсменів, акторів, політиків, з якими люди знайомі тільки через мас-медіа) при якому виникає ілюзія двосторонніх дружніх або романтичних стосунків. Приставка «пара» дослівно означає «біля»; тобто парасоціальні стосунки тільки схожі на соціальні, але вони не є справжніми, оскільки вони односторонні.

Патріархат — соціальна система, в якій влада, економічні та соціальні привілеї зосереджені в руках чоловіків. (Meagher, Michelle. Patriarchy // The Concise Encyclopedia of Sociology. — John Wiley & Sons, 2011. — С. 441–442.)

Періодика — загальна назва для газет і журналів, які регулярно виходять у світ у призначений час під однією й тією ж назвою, із тотожним оформленням. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009.)

Піксель (від англ. picture’s element — елемент зображення) — найменша одиниця зображення на екрані телевізора або комп’ютера. Піксель виглядає як прямокутний об’єкт, забарвлений у певний колір. (Cambridge dictionary.)

Піплметрія (англ. peoplemeter — буквально «вимірювач аудиторії») — процес дослідження аудиторії за допомогою піплметів. Ці прилади дозволяють не лише фіксувати конкретний телеканал, який дивиться учасник дослідницької панелі, але також фіксувати інформацію щодо того, хто саме з членів родини дивиться його наразі. На основі зібраних даних формуються статистичні показники: рейтинг і частка ефірної дії телеканалу. (Євген Ромат. Реклама, 2008.)

Плагіат — порушення  авторського  права  через  оприлюднення  (опублікування) повністю  або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. (Закон України «Про авторське право і суміжні права», стаття 50)

Подкаст (англ. Podcast від Pod (iPod) і Сast (Broadcasting) — широкоформатне мовлення, вихід в ефір) — окремий цифровий аудіо-, відео- чи іншого формату файл, який публікується з певною періодичністю на інтернет-ресурсі та передбачає можливість підписки на його оновлення та автоматичне завантаження. Відповідно до Cambridge Dictionary, подкаст — це радіопрограма, яка зберігається в цифровому вигляді з можливістю подальшого завантаження з інтернету та прослуховування на комп’ютері або на MP3-плеєрі. (Словник іншомовних слів; Cambridge Dictionary.)

Подкаст — це мультимедійний цифровий файл, завантажений в інтернет, який можна скачувати для прослуховування на твоєму портативному пристрої. Джерело: New Oxford American Dictionary

Порнографія - вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів; самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій з метою сексуального збудження глядача для подальшого комерційного використання.

Портал – вхід до зібраних в одному місці ресурсів (походить від англ. Portal – ворота), це може бути окремий сайт в мережі Інтернет, або декілька об’єднаних сайтів, на яких споживачам забезпечується навігація і пропонуються різні сервіси, зокрема пошукові.

Постправда

(англ. post-truth) — визначальні обставини, за яких об’єктивні факти мають менший вплив на формування громадської думки, ніж заклики до емоцій та особистих переконань. (The Oxford Dictionary)

Постпродукція

— (англ. Post-production) етап кіновиробництва, на який припадає обробка відеоматеріалу після знімання фільму чи телепрограми, підготовка і виготовлення комп'ютерних об'єктів, редакція, монтаж, озвучування. (Oxford Living Dictionaries)

Право на забуття — право подати до оператора пошукової системи мережі Інтернет та / або до вищого органу влади чи суду скаргу / позов про видалення або зміну посилань на певні інтернет-сторінки, які містяться у списку результатів пошуку, що з’являється після введення імені такої особи до пошукової строки. («Право на забуття» — що це таке й чому про нього варто знати?)

Прайм-тайм — (від англ. prime time — головний час) — найзручніший, найкращий час для показу програм ефірної журналістики. Як правило, ним вважається час від 19-ї до 23-ї години за місцевим часом.  (Михайло Гетьманець, “Сучасний словник літератури і журналістики”, 2009.)

Приховані повідомлення – частина повідомлення, яка додається до явного повідомлення та яка може бути розшифрована, виходячи із сукупності інших, з контексту, з історії попередніх повідомлень, при спеціальному аналізі. Приховані повідомлення можуть не сприйматися свідомо глядачем, але впливати на підсвідомість людини і змінювати поведінку.

Програми інстинктивного самозахисту – жорстко запрограмовані тваринні інстинкти, як послідовність дій, що забезпечують самозахист. Прийнято виділяти три типи таких програм: напад, втеча, завмирання.

Продакт-плейсмент (англ. Product Placement — розміщення продукції) — в інтернет-рекламі прийом прихованої реклами, який полягає в тому, що в оформлення, ідею або процес функціонування тих чи інших мережевих ресурсів завуальованим чином закладають рекламну інформацію, що представляє реальний комерційний аналог. (Новітні медіа та комунікаційні технології / За ред. В. Е Шевченко, 2012.)

Радіочастота — це електромагнітна хвиля у просторі без штучного спрямовуючого середовища з певним номіналом частоти у межах радіочастотного спектра, який не вищий за 3 ТГц. Джерело: Стаття 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» у редакції від 24 червня 2004 року http://consultant.parus.ua/?doc=00IJCB48CE

Радіо (від лат. radiare - випромінюю) — спосіб передавання на відстань і прийому звукової інформації, поширеної за допомогою електромагнітних хвиль. У журналістиці - один з видів мас-медіа, особливості якого полягають у передачі усних інформаційних повідомлень та музичних або театральних програм. Слово "радіо" використовується й на позначення приймача радіо-передач. Радіо з'явилося після Першої світової війни з бездротової радіотехнології, яка базувалася на особливих властивостях електромагнітних хвиль. Так виникло радіомовлення, спочатку в Північній Америці (1912-20 роки), а дещо пізніше - в Німеччині (1923), де виробництвом програм почали займатись радіокомпанії. У перші десятиліття використовувався сигнал на довгих, середніх та коротких хвилях у амплітудній модуляції (АМ), який міг частково прийматися на великих відстанях, що сприяло впровадженню починаючи з кінця 20-х років іномовлення - спочатку в цілях пропаганди ("Радіо Москва"), а тоді - для підтримання відносин з іноземними громадянами (Німеччина) та власними колоніями ("BBC commonwealth service"). В період з 20-х по 50-і роки радіо відігравало велику роль як провідний електронний тип медіа, однак поступово його почало витісняти телебачення. Нині триває робота над переходом радіо до цифрових технологій. Першою країною, яка почне відключати мережу FM-радіо та перейде до цифрового (DAB) стала Норвегія. (Зігфрид Вайшенберг, Ганс Й. Кляйнштойбер, Бернгард Пьорксен, “Журналістика та медіа. Довідник”, 2011. Михайло Гетьманець, “Сучасний словник літератури і журналістики”, 2009).

Ранжування — визначення порядку відповідно до рангу, авторитету, респектабельності або релевантності, якщо йдеться про сайт. Ранжування — це процес, результат якого користувач бачить, отримуючи відповідь пошукової системи на своє питання. Система отримує та обробляє запит, сортує всі наявні в своїй базі дані, тобто проводить ранжування, й видає результат. Видача, як відомо, являє собою сторінку або декілька, де в певному порядку розташовані посилання, що відповідають на запит. Розміщення всіх сайтів у відповідний ланцюжок і є ранжуванням. (iGroup Ukraine — SEO-словник.)

Редакторська стаття — матеріал, що не підписується автором, оскільки створюється ним від імені колективу й відображає позицію редакції в цілому. (Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009.)

Реклама — спрямований на створення впливу та опосередкований через медіа комунікативний процес. У більш вузькому розумінні — інформація про товари чи послуги, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб. За допомогою реклами відбувається спроба змінити психічні величини та способи поведінки у рекламних цілях.Початок історії реклами точно встановити неможливо. Перші відомості про товари та послуги та перші їх розхвалювання були задокументовані ще в третьому тисячолітті до нашої ери у формі глиняних табличок. Винайдення та поширення друкарської техніки спричинило перший великий стрибок у розвитку попередніх форм рекламної продукції. Подальше розширення технологічних можливостей та розвиток медіа створювали шляхи для рекламування товарів та послуг. Зростання поширеності газет, особливо ілюстрованих видань, зробило можливим цілеспрямоване звернення до широкої публіки.З 70-х років реклама характеризується зростанням рівня емоціоналізації, домінуванням зорбражальних елементів, новаторством у рекламних формах. (Зігфрид Вайшенберг, Ганс Й. Кляйнштойбер, Бернгард Пьорксен, “Журналістика та медіа. Довідник”, 2011.)

Релевантність

(від  лат. relevo —  підіймати,  полегшувати) —  адекватність  отриманої інформації запиту, семантична відповідність пошукового запиту й пошукового образу документа. (Термінологічний словник за ред. В.Е. Шевченко)

Релевантність — показник, який визначає рівень відповідності знайдених сторінок запитові. (Google Adwords Довідка.)

Ретуш

(фр. retoucher — підмальовувати, підправляти) — зміна оригіналу зображення класичними (виправлення, підмальовування картин, фотознімків і т. ін. олівцями, фарбами або зішкрібанням чи хімічною обробкою) або цифровими методами з метою усунення дефектів, підготовки матеріалу до друку чи вирішення творчих завдань. Нині редагування зображень проводиться переважно на комп'ютері растровими редакторами в цифровому вигляді. Для цього зображення, навіть отримане з традиційного носія (плівки), переводиться в цифровий вигляд — наприклад, за допомогою сканера. (Академічний тлумачний словник української мови; ”Virtual Art: From Illusion to Immersion," MIT Press 2002; Cambridge, Mass)

Роздільна здатність

— (англ. Resolution) у комп’ютерній графіці це величина, що визначає кількість пікселів на одиницю площі (або одиницю довжини). Термін зазвичай застосовується до цифрових зображеннь, хоча його можна застосувати, наприклад, для опису рівня грануляції фотоплівки, фотопаперу чи іншого фізичного носія зображення. Вища роздільна здатність означає більш деталізоване зображення. (Urban Dictionary)

Сексизм — дискримінація за ознакою статі чи гендеру, що включає відтворення гендерних упереджень та стереотипів як на рівні особистої взаємодії, так і на рівні інституцій. Зазвичай сексизм стосується ситуацій нерівності між чоловіками та жінками, зокрема тих, у яких до жінок ставляться зверхньо та несправедливо. (Meagher, Michelle. Sexism // The Concise Encyclopedia of Sociology. — John Wiley & Sons, 2011. — С. 535–536.)

Сексуалізація - це внесення в стосунки сексуального змісту, ставлення до людини тільки за оцінкою її сексуальної зовнішності або поведінки, як до об'єкту сексуальних бажань, при цьому решта рис знецінюється.

Сиквел

(від англ. sequel, «продовження») — художня або документальна робота (літературний твір, музичний твір, кінофільм, театральна постановка, телешоу, відеогра), яка продовжує сюжет іншого відомого твору, або розширює деякі більш ранні історії. (Fabrikant, Geraldine (March 12, 1991). "Sequels of Hit Films Now Often Loser". The New York Times. Retrieved 2010-08-09)

Синхрон (грецьк. «разом» та «час») — елемент телевізійного сюжету або репортажу, який становить собою фрагмент інтерв’ю з людиною, що має пряме відношення до висвітлюваних у сюжеті подій. Також синхроном називають одночасний, тобто синхронний, показ людини зі звуком її голосу, іншими словами — зображення людини, що говорить в кадрі. (Ніна Звєрєва. Школа тележурналиста, 2009.)

Скетч

(англ. sketch, буквально — ескіз, начерк, від грец. σχέδίοζ — випадковий, імпровізований) — невелика комічна п'єса з двома, рідше трьома персонажами. Бере початок від народної інтермедії. Скетч отримав найбільше поширення на естраді. У Великій Британії дуже популярні телевізійні скетч-шоу (Sketch comedy). Яскравим прикладом скетч-шоу є телесеріал «Літаючий цирк Монті Пайтона», «Шоу Фрая та Лорі». В Україні — «Шоу довгоносиків», «Файна Юкрайна», «Українці Афігені» і т. п. (Literary sketch (англ.). Британська енциклопедія)

Смарт-ТБ (анг. Smart TV — розумний телевізор) — підключений до інтернету телевізор, який підтримує технології потокового відео від контент-провайдерів (таких як Netflix, Amazon і Hulu); може мати браузер для загального веб-серфінгу, а також можливість використання вбудованих або завантажених програм. (Free Dictionary.)

Софт – загальна назва для програмного забезпечення (кодів). Походить від англійського Software («програми») напротивагу Hardware («залізо», тобто обладнання, з якого складається комп’ютер).

Соціальна мережа — веб-сайт або платформа для багатосторонньої комунікації онлайн. Соціальні мережі дають користувачам можливість заводити знайомства та об’єднуватись у спільноти за інтересами за допомогою попередньої реєстрації. Учасники соціальних мереж взаємодіють у різні способи: через коментарі, повідомлення, оновлення інформації, опитування, ігри тощо. (PC Magazine.)

Стать — сукупність генетичних, морфологічних та фізіологічних особливостей організму, що забезпечують розмноження. До таких особливостей належать хромосоми (хромосомна стать), гормони (гормональная стать), внутрішні репродуктивні органи (внутрішня морфологічна стать), зовнішні репродуктивні органи (зовнішня морфологічна стать). Зазвичай стать визначають при народженні за останньою ознакою, — будовою зовнішніх репродуктивних органів, — як жіночу або чоловічу. Таке визначення є досить умовним, бо існують люди, в яких співвідношення хромосом, гормонів та геніталій не збігаються з типовим бінарним поділом на жінок та чоловіків, — інтерсексуальні люди. Тому коректніше говорити не про стать загалом, а про стать, приписану від народження (хромосомної, гонадної та внутрішньої морфологічної статі ніхто при народженні не перевіряє, й люди часом дізнаються, що вони є інтерсексуальними, лише в період статевого дозрівання). (Кон И. С. Введение в сексологию.– М., 1989; Хаббард, Р. Гендер і геніталії: поняття статі та гендеру // Гендер і сексуальність. — Суми, 2009. — С. 29–36.)

Стендап

(англ. stand-up «стійка»; stand-up comedy «стендап-комедія») — 1) вербальний телерепортерський прийом, коли журналіст працює безпосередньо в кадрі, часто — на місці самої події; 2) сольний гумористичний виступ перед живою аудиторією, один з жанрів розважальних програм. (Недопитанський М.І. Технологія теленовин, 2006; Fisher, J Tommy Cooper: Always Leave Them Laughing)

Стереотипи (від грец. στερεός — твердий, об’ємний і τύπος — відбиток) — усталене ставлення до подій, вироблене на основі порівняння їх із внутрішніми ідеалами. Це певним чином спрощений образ соціальних груп, людей, подій чи явищ. Як готова схема сприйняття, стереотип дозволяє людині швидше реагувати на мінливі умови навколишнього світу. Але водночас це може перешкоджати проникненню нових уявлень та ідей. (Словник ґендерних термінів.)

Стереотипізація у мас-медіа

— процес формування засобами масової інформації (ЗМІ) хибних уявлень про соціальні явища, патерни поведінки людей і про навколишній світ загалом; приписування певним суб’єктам або явищам тих властивостей, якими вони не володіють насправді, з метою їх подальшого транслювання через канали комунікації. Консервативність та емоційно­-оціночна спрямованість стереотипів можуть стати причиною посилення медійного впливу на масову свідомість. Одночасно, зважена медіаполітика і правильна організація комунікаційних процесів здатні оптимізувати оціночну діяльність масової аудиторії стосовно важливих соціальних об’єктів. Тема стереотипізації у вітчизняній і закордонній науці є дотичною до багатьох гуманітарних проблем, таких, як: маніпулювання свідомістю, конструювання реалій у мас-медіа, каталізація фобій, активізація мови ворожнечі. (Варех Н. Стереотип як засіб формування комунікаційної компетенції в системі мультилінгвальної освіти Держава та регіони. / Н. Варех. // Соціальні комунікації.. – 2014. – №4. – С. 9–12.)

Сторітеллінг

(англ. storytelling, «оповідання історій») — соціальна та культурна активність, що полягає в оповіданні історій; у широкому сенсі — інформування про подію за допомогою слів, образів та звуків, що часто супроводжується імпровізацією та прикрашанням; в усіх культурах історії, що розповідаються, мають на меті розважати, навчати, передавати культурні особливості та моральні цінності; комунікаційний, естрадний та маркетинговий прийом, що використовує медійний потенціал усної мови. Використовується в психотерапії, управлінні конфліктами, слугує для інтерпретації минулого та формування майбутнього, обговорення потреб і переконання співробітників (у бізнесі). (Andrews, Dee; Hull, Donahue (September 2009). "Storytelling as an Instructional Method:: Descriptions and Research Question")

Стрімінг (анг. streaming) — процес подачі даних, аудіо тощо в режимі реального часу через інтернет. (Free Dictionary.)

Стрінгер — позаштатний працівник редакції, який регулярно з нею співпрацює та виконує свою частку роботи. Стрінгери, або, як іще їх називають, фрілансери, часто заміняють тих штатних працівників, які не можуть виконувати свої обов’язки з тих чи інших причин. (Andrew Boyd. Broadcast Journalism: Techniques of Radio and Television News, 2001.)

Сугестія

(лат. Suggestio) — вплив на волю і почуття людини; навіювання. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 821)

Сурогатне мовлення — професійне й незалежне мовлення, яке слугувало альтернативою заангажованим засобам масової інформації за Залізною завісою; цей термін популяризували працівники «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода».

Суспільне мовлення — різновид телерадіомовлення, яке захищає інтереси суспільства, фінансується ним і підзвітне йому. Воно незалежне від політичних чи ринкових впливів та надає якісну суспільно важливу інформацію. В Україні до суспільного мовника увійдуть два загальнонаціональні канали — «UA: Перший» та «Культура», три радіоканали, 26 регіональних філій, а також телестудія «Укртелефільм». Єдиної моделі суспільного мовника не існує. У кожній країні він має свої особливості, адже враховує історичні та соціокультурні чинники. Мовник може бути величезною корпорацією, як BBC, а може включати лише телеканал чи радіостанцію. Об'єднує суспільних мовників служіння інтересам суспільства та незалежність від влади, політиків та бізнесу. Нині потужні суспільні мовники відходять від формату виключно телерадіокомпаній та активно розвивають онлайн-платформи. Таким чином вони доносять свої програми до ширшої аудиторії, особливо молодої. («Детектор медіа».)

Таблоїд — (англ. tabloid, від лат. tabula - дошка і eidos - вид) малоформатна газета з надміром ілюстрацій і незначною кількістю текстів, що оприлюднює сенсаційні повідомлення і розрахована на невибагливих читачів. Першою таблоїдною газетою дослідники журналістики вважають "Daily Mirror".  (Михайло Гетьманець, “Сучасний словник літератури і журналістики”, 2009)

Тарґетинґ

(англ. target — ціль) —рекламний механізм, що дозволяє виокремити зі всієї наявної аудиторії лише ту, яка відповідає заданим критеріям (цільову аудиторію), і показати рекламу саме їй. (Jansen, B.; Moore, K.; Carman, S. (2013). "Evaluating the performance of demographic targeting using gender in sponsored search" (PDF). Information Processing & Management. 49 (1): 286–302)

Тег

(англ. Tag) — 1) ключові  слова (чи  словосполучення), якими можна  описати  певний контент  і  за  їх  допомогою відшукати  цей  контент  на  веб‐сайті; 2) елемент  мови розмітки гіпертексту, наприклад: <html></html> — тег, що вказує програмі перегляду сторінок  (браузеру),  що  це  HTML‐документ; <body></body> —  визначає  основну частину документа. (Термінологічний словник за ред. В.Е. Шевченко)

Темники — секретні інструкції Адміністрації Президента Леоніда Кучми менеджерам українських ЗМІ, в яких нав'язувалися певні інтерпретації подій та містилася заборона на демонстрацію низки осіб та подій. "Темники" є винаходом групи російських політтехнологів, які працювали у виборчих кампаніях 1998, 2002 та 2004 років. Сам термін є  скороченням від російського словосполучення "темы недели". Наприклад, формулювання "Тема важная и актуальная" у темниках означала, що інформація є обов'язковою до висвітлення, а "Тема актуальная" - що цією інформацією редактори ЗМІ можуть розпоряджатися на власний розсуд. "Просьба игнорировать" - форма заборони певних осіб або подій у темниках 2001-2002 років. Вищий ступінь цензури означало формулювання "Сюжеты в эфир - по отдельному согласованию". (Вахтанг Кіпіані, "Влада Тьми і Темників", 2005)

Трансгендерні люди — люди, чия гендерна ідентичність не збігається зі статтю, приписаною від народження.

Трафік (англ. Traffic — рух, транспорт, торгівля) — обсяг  інформації (в  байтах), що надходить на комп’ютер з мережі і виходить із нього в мережу. Розрізняють вхідний і вихідний трафіки. Вхідний трафік —  це та інформація, яка надходить на комп’ютер, наприклад, з Інтернету: тексти веб‐сторінок, музика тощо. Вихідний трафік — інформація, яка надходить з комп’ютера користувача в Інтернет, наприклад: запит веб‐сторінок в адресному рядку браузера. Такий запит займає мінімальний обсяг трафіку (кілька кілобайтів), але теж входить в обліковий трафік. (Термінологічний словник за ред. В.Е. Шевченко)

Троль (у контексті соцмереж) — інтернет-користувач, що намагається видавати себе за учасника певної онлайн-спільноти, який щиро веде дискусію, маючи за справжню мету спричинення конфліктів заради власного задоволення. Тролі публікують нав’язливі коментарі в соціальних мережах, аби роздратувати інших користувачів або рекламувати, пропагувати певну думку. У контексті інформаційних війн, за визначенням Георгія Почепцова, завдання тролів — транслювати й підсилити певне повідомлення з метою приглушити альтернативну думку. (Hardaker, C. (2010) Trolling in asynchronous computer-mediated communication: From user discussions to academic definitions. Journal of Politeness Research, 6 (2). pp. 215-242. ISSN 1612-5681 PC Magazine.)

Фатальний - неминучий, невідворотний; який виражає приреченість, покірність долі, нещастю.

Фейк — усе, що вводить в оману інших, вдаючи щось, чим насправді не є; фейковий — несправжній, але зроблений так, щоби здаватися справжнім (див.: Random House Kernerman Webster’s College Dictionary; Cambridge Dictionary).

Холодна війна — протистояння країн Заходу та країн — союзників Радянського Союзу без відкритого зіткнення; адже в кожної зі сторін була ядерна зброя, застосування якої знищило би весь світ. Тому холодна війна побудована на політиці стримування й гонці озброєнь — хто створить більше сучасної технологічної зброї, аби випередити противника під час ядерного удару. Зрештою, із розпадом СРСР у 1991 році Захід номінально переміг у холодній війні.

Цензура (від нім. zensur, від лат. сensura — оцінка, контроль) — систематичний контроль за діяльністю журналістики та книговидання за допомогою конституційних, судових, адміністративних, фінансових або суто фізичних заходів, що провадяться владою або за її рекомендацією. Цензура в найширшому розумінні існує на всіх історичних щаблях суспільства та масової комунікації. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визначає свободу слова та медіа як «опору демократичного суспільства». Основне право на свободу комунікації гарантує, що процеси формування громадської думки та політичної публічності відбуваються у вільних умовах. У всіх розвинених країнах світу цензуру законодавчо заборонено, а конфлікти з пресою громадяни та установи розв'язують лише в судовому порядку. Стаття 15 Конституції України вказує, що цензуру в нашій країні також заборонено. (Зігфрид Вайшенберг, Ганс Й. Кляйнштойбер, Бернгард Пьорксен. Журналістика та медіа. Довідник, 2011; Михайло Гетьманець. Сучасний словник літератури і журналістики, 2009).

Цинізм – знецінююче, зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до кого/чого-небудь, що має загальне визнання, повагу, цінність, або вимагає бережливого турботливого ставлення.

Цисгендерні люди — люди, чия гендерна ідентичність збігається зі статтю, приписаною від народження.

Цифрова деменція (слабоумство) – гальмування в дитини формування пізнавальних процесів під впливом зловживання медіа: зокрема уваги, пам’яті, мислення.

Цифрова нерівність (англ. digital divide) — ситуація, що виникає через відсутність або обмеженість доступу певних верств населення до цифрових технологій, брак навичок користування ними та мотивації. Для розуміння природи цифрової нерівності дослідникам потрібно шукати відповіді на такі запитання: хто? з якими характеристиками? як підключається? й до чого? (Hilbert, M. (2011) The end justifies the definition: the manifold outlooks on the digital divide and their practical usefulness for policy-making.)

Цифрова особистість — це унікальне поєднання вашого імені, електронної пошти, дати народження, фото, текстів і, найважливіше, соціальних зв’язків, яке може бути використане для того, щоб адекватно представити вашу реальну особистість у цифровому світі (соціальних мережах, під час реєстрації на сайтах, у різних каналах комунікації на зразок електронної пошти та месенджерів). Цей термін ще не набув усталеного визначення, тож вам можуть трапитися й інші варіанти.

Штучний інтелект – моделювання людського мислення за допомогою інформаційних технологій (математичних алгоритмів, комп’ютерів, мереж). Штучний інтелект – це властивість електронних обчислювальних машин і мережі нейроноподібних елементів реагувати на інформацію, що надходить на вхідні пристрої, майже так само, як реагує в тих же інформаційних умовах людина.