Еволюція медіа
«Незабаром усі мешканці Землі будуть на зв’язку одне з одним» — так починається книга голови ради директорів компанії Google Еріка Шмідта та засновника і директора наукового центру Google Ideas Джареда Коена «Новий цифровий світ. Як технології змінюють державу, бізнес і наше життя». Представники інтернет-гіганта прогнозують, що до 2025 року більшість людей в світі, які раніше не мали доступу до невідфільтрованої інформації (тобто такої, що не перевіряється та редагується редакторами ЗМІ), зможуть дістати інформацію з будь-якого куточка планети за допомогою пристрою, що поміститься в долоні; а майже вісім мільярдів людей, які житимуть у той час на Землі, будуть онлайн.
Світ був таким не завжди. Людство пройшло величезний шлях від епохи усної передачі інформації до епохи інтернету. Інколи здається, що ми живемо у світі, вигаданому фантастами, наприклад, Жулем Верном. Цей французький письменник у своєму романі «Париж ХХ століття» фактично передбачив стрімкий розвиток технологій, зокрема й появу комп’ютерів, інтернету (у книзі це всесвітня телеграфна комунікаційна мережа) і багато чого іншого. Видавці вважали прогнози Верна надміру фантастичними і відмовилися публікувати цей роман. Він уперше був опублікований лише в 1994 році, через 89 років після смерті письменника.
Сьогоднішній світ ґаджетів, віртуальної реальності та штучного інтелекту був би неможливим без винаходів попередніх століть, а то й тисячоліть.
Що було, коли не було нічого і навіть алфавіту
Уявіть, що ви прокинулись, а у вас нема телефона, комп’ютера, телевізора й інших пристроїв, за допомогою яких ви спілкуєтеся з друзями. Ви живете в печері, усе, що у вас є під руками, — це каміння, глина, дерево, шкури тварин, барвники з рослин. І вам треба залишити повідомлення вашим родичам. Що ви будете робити? Напевне, малювати. Така собі первісна газета на скелі.
Саме так, перші тексти були намальовані. Це називається піктографічне письмо або мальоване письмо. Назва походить від латинського слова «піктус», що означає «писаний фарбами», та грецького слова «графо» — «пишу». Ще один вид такого письма — петрогліфи (від грецьких слів «петрос» — «камінь» та «гліфе» — «різблення»), тобто висічені на камінні малюнки. Давні люди, щоб розповісти про якусь подію, малювали її. Наприклад, вони малювали, як пройшло полювання, який вони зібрали урожай, яким був їхній побут й інші сцени із щоденного життя. Піктографічне письмо та петрогліфи — найдавніший спосіб передачі інформації.
На території нашої країни є місце, де віднайдені одні із найстаріших в світі зображень на кам’яних плитах. Це Кам’яна Могила, неподалік селища Мирне Мелітопольського району Запорізької області. Тут величезна колекція — близько 150 текстів, виведених піктографічним письмом. «Кам’яна Могила — єдине місце в світі, де зосереджені малюнки, датовані настільки широким історичним діапазоном: від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя (XXIV-XX тис. до н.е. – XI-XIII ст. н.е.)» — зазначається на сайті Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила».
Згодом за допомогою піктографічних малюнків стали позначати окремі слова та поняття. Так з’явилося ідеографічне письмо (від грецьких слів «ідеа» — «поняття» та «графо» — «пишу»). До речі, існує народ, який до цього часу використовує піктографічне та ідеографічне письмо. Це народ насі, який живе на півдні Китаю. Їхня писемність називається дубна і складається лише із 1300 символів. Раніше мовою дубна користувалися здебільшого жерці, проте вона була заборонена з приходом комуністів до влади в Китаї. Сьогодні залишилося близько 60 жерців, які володіють дубна.
Ідеографічне письмо стало основою для створення азбук у різних народів.
Як ви думаєте, які піктографічні знаки використовуються у наш час? Так, це дорожні знаки.