Як захиститися: психологічний аспект - Романтика за нових технологій
навігація по розділу

Романтика за нових технологій

Там, де є спілкування, — є стосунки, а де є стосунки — там може зародитися й вирости справжнє кохання. Чи існують кохання й романтичні стосунки в мережах? Як інтернет може допомогти знайти своє кохання?

Спочатку кілька слів про історію романтичних стосунків. Як це не дивно, але романтичні стосунки — явище історичне. Ціла низка романів і фільмів про романтичні стосунки минувшини створили уявлення, ніби так було протягом майже всієї історії людства. Медіа щодня створюють все нові й нові повідомлення про кохання історичних персонажів.

Та історики стверджують, що в Європі до початку XIX століття акценту на романтиці не було. Шлюби укладалися насамперед через бажання вигідно об’єднати власність та продовжити добре ім’я родини. Романтична любов, згадана у джерелах початку XII століття, була властива лише аристократичному середовищу.

На думку філософів, романтичне кохання з’явилося разом із ідеєю про існування істинної внутрішньої сутності людини, що не проявляється у повсякденні. У романтичних стосунках людина відкриває обраному цю свою істинну сутність, і романтичне кохання втілює таке повне саморозкриття й відкрите спілкування. Філософи намагалися зрозуміти любов іще в давні часи. Юристи стверджують, що тільки з середини 1960-х років кохання офіційно стає головною причиною укладання шлюбів.

У розвитку романтичних стосунків важливу роль відігравали любовні листи, незалежно від того, яким саме чином вони передавалися закоханими. Раніше їх писали й пересилали поштою, відправляли телеграфом. Тепер для цього користуються есемесками, електронкою, особистими повідомленнями в соціальних мережах. Чи змінилися ризики розвитку романтичних стосунків при переході до нових технологій?

Із впливом на наші думки про цінне пов’язано два ризики впливу медіа на наші стосунки: ризик нереалістичних очікувань і ризик знецінення.

Джерело зобрадення: wpclipart.com

Ризик нереалістичних очікувань

Проаналізуймо, звідки ми отримуємо уявлення про любов. Про те, як виглядають закохані, як вони мають поводитися, як відбувається їхнє спілкування? Спробуймо пригадати першоджерела наших уявлень. Звісно, до таких джерел відноситься наш дитячий досвід, поведінка батьків і близьких. Але чи не згадуються ситуації, які ви знаєте з фільмів та книжок?

А спробуйте уявити, якими могли би бути дівчина або хлопець, яку / якого ви могли би покохати? Кого з медіаперсонажів вона / він нагадує, на кого схожа / схожий?

На жаль, образ бажаного партнера в романтичних стосунках дуже залежить від досвіду парасоціальних стосунків (пара— означає біля-; тобто стосунки тільки схожі на соціальні, але не справжні, тому що вони односторонні).

Наскільки реалістичним був персонаж, у якого невинно закохувалася дівчинка чи про яку мріяв хлопчик? Якщо цей персонаж дуже далекий від реальності, а джерела власних романтичних очікувань ніколи не аналізувалися, це може призводити до складностей у формуванні власних справжніх романтичних стосунків. Ніхто в реальному житті не буде «достатньо хорошим». Щоби не потрапити в таку емоційну пастку, потрібно набувати досвіду спілкування й саморозкриття у дружніх стосунках, у спільних проектах, а також критично ставитися до впливу медіа на образ романтичного партнера.

Ризик знецінення романтики

Інший бік ризику негативного впливу медіа на романтичні стосунки — це передчасна сексуалізація. Якщо сексуальні аспекти стосунків з’являються раніше, ніж романтичні, то ймовірність розвитку глибоких романтичних стосунків зменшується, вони ніби руйнуються цинізмом. Відверті сексуальні сцени, які переглядають люди, що не мають реального досвіду сексуальних стосунків, також створюють у них нереалістичні уявлення про сексуальну поведінку й очікування щодо себе, які можуть шкодити. Скільки би не дивився підліток таких сцен, він не дізнається нічого правдивого про романтичні стосунки й кохання й дуже мало можна дізнатися й про реальний секс.

Із частотою користування соціальними мережами пов’язано два інших ризики: частішання конфліктів і надмірної публічності.

Ризик частішання конфліктів

Спостереження за парами, які інтенсивно користуються інтернетом, показали: є прямий зв’язок між тим, скільки партнери сидять в інтернеті, й частотою конфліктів та непорозумінь, які виникають між ними. Чому так відбувається?

Якщо занадто активно користуватися мережею, менше часу залишається на реальне спілкування з партнером. Близька людина починає відчувати, що партнер самоусувається від спілкування, а отже стосунки охолонули? Щось змінилося у стосунках? Від такого самоусунення зростає недовіра до партнера. А там, де зростає недовіра, гине романтика.

Спілкування в інтернеті відкрите й не обмежується фізичною присутністю. Це, як виявилося, створює підстави для багатьох підозр у зраді. Так виникають негативні переживання, які виливаються в конфліктну поведінку, висловлення претензій і з’ясування стосунків. Часті конфлікти, пов’язані з поведінкою партнера в мережі, стають причиною розставань і розлучень.

Ризик полегшеного спілкування

На жаль, спілкування в мережі дає дуже мало можливостей потренувати свої вміння керувати негативними емоціями у спілкуванні. Через формат спілкування в мережах буває легше перервати спілкування, аніж тренувати свої здібності продовжувати спілкуватися в некомфортних умовах. Такі звички погано впливають на наше спілкування офлайн, адже вимкнути співрозмовника неможливо. Це викликає несвідоме роздратування, яке додатково напружує спілкування, створює негативне тло. Звикаючи до полегшеного спілкування в мережі, ми зменшуємо нашу здатність ефективно управляти конфліктом і виходити з нього з мінімальними втратами.

Віртуальне середовище знімає обмеження, які існують у реальному спілкуванні, особливо на першому етапі знайомства. Сором’язливість не так заважає заводити нові знайомства в інтернеті, як в офлайні. Але в реальному офлайн-спілкуванні є шанс подолати свої вади, поступово тренуючись і розвиваючи вміння долати обмеження. Інтернет створює полегшений формат спілкування, ілюзію добробуту. Якщо стосунки не переходять на новий рівень в офлайні, вони далі не розвиваються, ніби консервуються.

Ризик надмірної публічності

Спостереження за інтернет-поведінкою пар також виявило негативний зв’язок між селфі та романтичними стосунками. Що більше пара викладає в мережах своїх селфі (навіть і спільних фото), то менше романтики залишається в їхніх стосунках. Чому так відбувається? Романтичні стосунки, як і будь-які людські стосунки, не застиглі, а змінюються. Вони за природою дуже динамічні, як вогнище: якщо не підкладати палива, згасають. Романтика вимагає зосередженості одне на одному, уваги одне до одного. Решта світу ніби відсувається на другий план. Якщо ж зосереджуватися на мережі, на тому, що треба викласти фото для друзів (читачів), переглянути лайки, — це приковує увагу до зовнішньої форми, а не до суті стосунків. Не варто зловживати розміщенням своїх фотографій в інтернеті.

З іншого боку, існує зв’язок між тим, що ми робимо у віртуальному середовищі, й реальним життям. Змінюючи статус у мережі, викладаючи спільні фото, роблячи записи на сторінці партнера, ми створюємо образ наших стосунків, партнера і власне себе. І цей образ може впливати на нас самих і на ставлення інших людей до нас. Ми повідомляємо про нашу спільність, наш союз. Такий етап представлення зрілих романтичних стосунків сприяє їхньому подальшому розвитку. Важливо не помилитися, коли ще рано робити стосунки публічно відомими, а коли вже варто.

Інтернет дає нові можливості в експериментуванні з собою. Щоби краще розібратися, що подобається й не подобається в собі, люди експериментують: представляють себе не такими, якими вони є насправді, і спостерігають за реакцією на це інших користувачів інтернету. Із цим пов’язано два наступних ризики: узалежнення від вигаданої персони і блокування перенесення віртуальних стосунків у реальність.

Ризик узалежнення себе від вигаданої персони

Ризиком такого експериментування є узалежнення себе від вигаданої персони. Другий ризик, який виникає внаслідок надмірної прив’язаності до вигаданих рис, — це ускладнення переносу в реальність стосунків, які утворилися в мережі. Законсервовані у віртуальності стосунки не можуть розвиватися як романтичні, вони мають вийти в реальність. Наприклад, хлопчик зростом 1 метр 60 сантиметрів написав, що він має 1,95 метра зросту. Він справив враження на багатьох дівчат: і красивий, і плечистий, і високий. Сподобалися одне одному, спілкувалися майже три місяці. Вирішили зустрітися офлайн. І тут зріст стає бар’єром розвитку подальших стосунків. Додати собі 35 см зросту не виходить, як не старайся. Починалась історія як безневинне експериментування зі своєю віртуальною персоною. Інколи це може стати серйозним бар’єром і навіть зруйнувати стосунки. Та, на щастя, стосунки розвиваються. І хоча дівчина сприйняла інформацію про зріст як обман, довелося довго пояснювати й вибачатися, але загалом історія мала щасливий кінець. Тому що в романтичних стосунках важливі взаємні відчуття світу, спільні переживання й поділені думки, відкрита внутрішня сутність людини, а не її зріст, зовнішність чи інші речі.

Виявляється, що триваліші стосунки бувають у тих пар, які познайомилися в інтернеті й не одразу призначили зустріч у реалі, а достатньо довго (три місяці й більше) спілкувалися онлайн. За цей час партнери встигають зрозуміти, чи є спільні інтереси, наскільки підходять одне одному характери, щоб зародилися романтичні стосунки.

Звісно, йдеться про безпечні стосунки, а не перші-ліпші. Щоби зробити зустрічі з онлайн-друзями безпечними, варто радитись із близькими, повідомляти про свої плани, не йти на першу зустріч одному, перевіряти відповідність віртуальної персони реальній. Адже така перевірка може виявити не лише злочинця, який зловживає вашою довірою, але й іще один ризик.

Ризик зустріти бота (від слова «робот»)

Джерело зображення: dribbble.com via GIPHY

Існують програми, здатні вступати у спілкування з людиною й навіть створювати подобу романтичних діалогів. Інколи перше позитивне враження таке сильне, що образ партнера добудовується подумки. А взагалі закоханості властиве звуження свідомості, коли всі думки концентруються на коханій або коханому й ні на що інше їх уже не вистачає. При цьому у фокус уваги потрапляють лише позитивні риси, решта залишається в тіні. Ніби прожектор у темряві: один предмет освітлює, а решта в темряві не помітні. Зрозуміло, що таке спілкування зі звуженою свідомістю не може тривати дуже довго. Руйнування ілюзії — романтичного образу, який створила людина за час спілкування, — може бути досить болючим. Краще бути на сторожі і вчасно розпізнавати бота, ніж потім жалкувати про витрачені час, зусилля й самоповагу.

Ризик страждання

Горе від втраченого онлайн-кохання може бути таким же сильним, як і від зруйнованих офлайн-стосунків. Як би цинічно це не прозвучало, та нещасне кохання — теж цінний досвід. У горі краще пізнаються не лише друзі. Сильні переживання можуть розкрити вас, допомогти глибше зрозуміти самих себе. Гострота переживань зменшиться з часом, а досвід залишиться. Якщо ж поганий стан триває більше двох тижнів і ніщо не радує, варто звертатися по допомогу за розрадою. Минуле залишається в минулому, а Життя триває.