Хто стояв біля витоків штучного інтелекту
Деякі розробки ХХ століття, як і верстат Ґутенберґа, змінили хід історії. Їхнім автором був британський математик Алан Тюрінг, якого вважають батьком інформатики. Якщо ви ще не бачили фільму «Гра в імітацію» про цього вченого, якого грає британський актор Бенедикт Камбербетч, подивіться обов’язково.
Трейлер фільму «Гра в імітацію» українською:
Під час Другої світової війни Тюрінг працював в секретному британському інституті Блечлі-Парк над зламування шифрів німецького командування, закодованих шифрувальною машиною «Енігма». Британський прем’єр-міністр Уінстон Черчіль казав про Тюрінга: «Ніхто інший не вніс такого вкладу в нашу в перемогу у війні». Завдяки роботі цього вченого було врятовано багато людей.
Але найцінніші розробки Тюрінга стосувалися штучного інтелекту. Після Другої світової війни він очолив проект створення комп’ютера ACE (Automatic Computing Engine), а з 1948 працює з «МАДАМ» (Manchester Automatic DigitAl Machine) — комп’ютером з найбільшою пам’яттю у світі на той час. У 1950 році Тюрінг публікує статтю «Обчислювальні машини та розум», в якій задається запитанням, чи може машина мислити як людина. Він пропонує тест (відомий як тест Тюрінга), в якому людина задає запитання комп’ютеру та іншій людині (всі учасники не бачать один одного), на підставі відповідей на питання людина має визначити, з ким вона розмовляє. Якщо вона неправильно визначає, хто із співрозмовників є людиною, це означає, що машина пройшла тест.