Ваше улюблене відео. Точно. Автоматично

Ви звертаєтеся до телевізора, коли хочете, щоби мозок вимкнувся. Ви сідаєте за комп’ютер, коли хочете, щоби ваш мозок увімкнувся. Це різні речі.

Стів Джобс

У книжці «Як ви збудуєте своє життя?» (яку ми також радимо вам прочитати) професор Гарвардського університету Клейтон Крістесен описав боротьбу двох компаній. Наприкінці 1990-х на американському ринку відеопрокату домінувала компанія Blockbuster. Вона володіла найбільшими пунктами прокату по всій країні — словом, твердиня, а не компанія. Blockbuster багато інвестувала у прокатний асортимент для пунктів своєї мережі. Але зиск вона отримувала зовсім не із шаленого розмаїття фільмів на своїх полицях: гроші надходили тільки тоді, коли користувач обирав собі диск, касир сканував штрих-код і клієнт ішов із диском додому. Кругообіг користувачів був украй важливим для Blockbuster і, щоби пришвидшити цей процес, компанія за кожен день затримки користувачеві нараховувала пеню.

У той час молода компанія Netflix вийшла на ринок з інновацією: навіщо змушувати людей ходити до пунктів прокату, якщо можна надсилати їм DVD поштою? Бізнес-модель була цілком протилежною моделі Blockbuster: абоненти платили за прокат щомісяця, а компанія заробляла навіть тоді, коли вони не переглядали позиченого кіно. Проте гігант ринку Blockbuster не зважала на дрібного конкурента і не вводила інновацій у свою роботу. Закінчилося все тим, що в 2011 році кількість абонентів Netflix сягнула 24-мільйонної позначки, а Blockbuster збанкрутувала за рік до того.

Та будьмо відвертими, хто з вас востаннє дивився відео на DVD? У Netflix також зрозуміли, куди рухається світ, і ще 17 років тому (1999) почали використовувати технологію відео на запит (Video on Demand, VOD).

Скриншот сайту

Хоча перший комерційний сервіс відео на запит було запущено в Гонконгу приблизно 1990 року, тоді він не здобув популярності. Зрозуміло, що технології такої давнини не можна порівняти з нинішніми. Тепер прийнято казати радше про інтерактивне відео на запит (Interactive Video on Demand, IVoD) — спосіб перегляду кінофільмів або серіалів безпосередньо через інтернет.

На початку 2016-го на світовій виставці електроніки CES Рід Хастінг оголосив, що онлайн-сервіс Netflix відтепер доступний для реєстрації у 130 країнах світу. Netflix пропонує три типи планів потокового відео, які відрізняються якістю контенту й кількістю екранів, які можуть отримати доступ до вмісту одночасно:

1. стандартний план включає доступ до звичайної чіткості відео на одному екрані;
2. план високої чіткості дозволяє дивитись якісне відео на двох екранах одночасно;
3. план ультрависокої чіткості — це суперчітка картинка й можливість дивитися відео на чотирьох екранах одночасно.

Якщо хтось із користувачів Netflix дивиться фільми на DVD, то членські плани відрізняються кількістю DVD-дисків. Але вже нині прибуток від потокового відео у Nеtflix переважає над прибутком від DVD.

Таким чином Netflix став провідним світовим постачальником потокового мультимедіа абонентам через інтернет. Інші (Hulu, Iplayer, Roku, Chromecast тощо) тільки прямують до такої поширеності. Утім, це наближення взаємне: й ці сервіси пропонують свої послуги для більшої кількості користувачів, і люди все частіше віддають перевагу онлайн-перегляду порівняно із традиційним телебаченням. Наприклад, нині школярі Великобританії проводять більше часу в інтернеті, ніж перед телевізором.

В Україні 85 % інтернет-користувачів щодня перебуває в режимі онлайн (дані станом на вересень 2016 року). При цьому серед молоді цей відсоток іще вищий: 98 % людей віком до 25 років щодня користуються інтернетом. Більше чверті українців віком до 35 років входять у всесвітню павутину з іншого пристрою під час перегляду телевізора.

А коли людей по світу запитали, від чого вони готові відмовляться: від кави, авто, телебачення, Facebook чи смартфона, — більшість відповіли, що радше позбулися б машини й телевізора, ніж віддали телефон і припинили користуватися соціальними мережами.

Нині на додачу до недешевого Smart TV з’являються й доступні альтернативи: різні телевізійні приставки розміром із флешку, які дозволяють отримати доступ до онлайн-сервісів, вести трансляцію з планшетів і поліпшити можливості телевізора.

Незабаром інтернет-телебачення стежитиме за нами й так чи інакше впливатиме на те, що ми бачимо й купуємо, як це нині робить інтернет. Технології перегляду потокового відео з будь-якого пристрою стануть доступнішими ще більшій кількості населення. А згодом зникне й таке явище, як пасивний перегляд телевізора, коли людина лежить на дивані й механічно перемикає канали сформованого кимось контенту. Із ледачих глядачів, які часом прив’язують дні тижня до певного виходу телешоу, ми перетворимося на «мультиглядачів». Smart TV й інші платні послуги з передплати навчаться визначати наші уподобання, вестимуть статистику того, що ми переглянули, прибиратимуть повторні покази й автоматично видаватимуть лише те, що нам цікаво, у такий спосіб скорочуючи витрати часу на пошук.

Такі функції вже намагається втілити Youtube. Але це тільки маленька шпарина в майбутнє для нас із вами.