Наживо: виверження вулкану чи революція

В інтернеті відео найчастіше поширюється двома типами платформ: файлообмінниками та відеохостингами.

Файлообмінник

Це сервіс, що дозволяє користувачам завантажувати на віддалені сервери будь-якого типу файли, зокрема й відео. Із часом файлообмінники перетворилися на сховища неліцензійного контенту: фільмів, музики, книжок тощо.

Відтак з’явився новий тип файлообмінників, створених спеціально для поширення відеоконтенту: так звані онлайн-кінотеатри. Перегляд фільмів на багатьох із них безкоштовний, а це означає, що порушуються авторські права тих, хто ці фільми зняв. Скажімо, такі популярні в Україні сервіси як kinogo надають користувачам безкоштовний доступ до перегляду фільмів і заробляють на рекламі.

Будь-яку відповідальність вони з себе знімають і пропонують правовласникам звертатися до адміністрації, якщо ті (правовласники) помітили нелегально поширюваний контент (навряд чи Стівен Спілберг заходить сайти з піратським контентом). Стараннями таких ресурсів Україна в 2016 році посіла першість у рейтингу країн, де найбільше порушують права інтелектуальної власності. Водночас є й платні онлайн-кінотеатри, які поширюють відеоконтент за домовленістю з правовласником, як-от megogo.net.

Відеохостинг

Це сервіс, який дозволяє індивіду завантажувати відеоконтент, щоби ділитися, поширювати або розміщувати його на на веб-сайтах. (Джерело)

Найпопулярнішими відеохостингами наразі є YouTube, Vimeo та… Facebook! YouTube та Vimeo працюють за однаковим принципом: виробник відео реєструє свою сторінку («канал») та завантажує туди власні матеріали. Віднедавна Facebook (як і інші соціальні мережі) почав боротьбу з відеохостингами — дозволив користувачам завантажувати відео прямо на свої сторінки. Тож кожен, хто має обліковий запис у соціальних мережах, є своєрідним «телеканалом».

YouTube має високі вимоги до авторського права: якщо ви використали чужу музику або відео, ваш твір можуть видалити або накласти рекламу поверх вашого відео (гроші з цієї реклами йтимуть правовласникам використаного вами контенту). YouTube автоматично сканує завантажене вами відео й визначає музичний твір. Щоб уникнути цього, варто використовувати royalty-free музику або ж музику з бази YouTube Music Library.

На відміну від YouTube, Vimeo значно ліберальніша та менш прискіпливо стежить за дотриманням авторського. Водночас це, можна сказати, нішева спільнота кінолюбителів. Показники охоплення цього сервісу значно скромніші — 70 мільйонів унікальних відвідувачів на місяць (у YouTube в 10 разів більше). Це місце для людей, які зацікавлені в якості викладеного відео й розуміють, що їхню роботу переглядатимуть поціновувачі.

Цього не скажеш про вірусні ролики, які досить часто отримують «оцінки» мільйонів глядачів, що підсвідомо ковтають наживку від авторів. І ця «рибина», в якій, здається, й нічого особливого, дозволяє збирати мільярдні перегляди. Люди самі поширюють ці ролики на своїх сторінках, коментують, сваряться, роблять рімейки… Головне в цих історіях — ідея, виконання й посів. Так, ідея неоднозначна, дивакувата. Виконання неординарне. Поширення в соціальних мережах масове й часто платне. Навіть російська армія за допомогою рекламного агентства робить такі ролики, й це лише підтверджує дієвість і навіть небезпеку такого методу. Адже ваше бажання поділитися чи лайкнути якесь відео може бути взагалі не вашим, а кимось зрежисованим. Загалом, існує кілька причин створення таких роликів:

1) заради розваги, бажання поділитися вдалими кадрами, зробити свою творчість популярною;

2) щоби заробити на рекламі, яку показують у ролику;

3) заради реклами, просування бренду, ідеї, людини.

Стрімінг

Це ще одна нова можливість, яка стала доступною завдяки розвитку технологій, а точніше мобільного інтернету. Це відеотрансляція події через інтернет. Пристрій із камерою під'єднується до інтернету й транслює сигнал на сервіс онлайн-трансляцій, через який глядач отримує цей сигнал.

Українці повністю розкрили для себе стрімінг , коли почався Євромайдан. Можна було бачити, що насправді відбувається в столиці, не в інтерпретаціях ЗМІ, а спостерігаючи за подіями з відчуттям присутності. Зародилася «журналістика вулиці»: кожен міг стати репортером, показати всьому світові, що відбувається прямо тепер. Почався час інформації без кордонів.

Нині є кілька популярних сервісів, які дозволяють робити онлайн-трансляції: Periscope, Ustream, YouTube Live Events, Bambuser, Twitch.tv, Facebook. Останній — найпростіший у користуванні: варто лише відкрити його на пристрої, під’єднаному до інтернету, й натиснути на кнопку «Live». Якщо на вашому пристрої є камера, вашим друзям на Facebook прийде сповіщення про те, що ви ведете пряму трансляцію.

Слоганом Periscope є «Подивіться на світ очима незнайомця». Цей сервіс являє собою мапу, на якій позначно стріми, що тривають прямо тепер або тривали нещодавно. Для перегляду стрімів у Periscope потрібно завантажити додаток на телефон (android, iOS) та зареєструватися за допомогою Twitter або номера телефону. Якщо десь у світі відбуваються, скажімо, якісь заворушення, за допомогою Periscope можна обрати цю точку на карті й подивитися, що люди стрімлять із того місця (якщо подія справді важлива, то радше за все знайдеться хтось, хто захоче показати це всьому світові).

Twitch.tv — стрімінговий сервіс, створений спеціально для геймерів. Тут тисячі користувачів переглядають трансляції різноманітних ігор: проходження (walkthrought), матчі та поєдинки. Гравці окрім популярності отримали можливість заробляти гроші, граючи: глядачі, яким подобається стиль гри того, хто транслює, переказують на його рахунок пожертви.

Відео — об’ємний, «важкий» формат, тому потребує швидкого інтернету. 2013 року стандартний набір стрімера виглядав так: телефон або планшет та під’єднаний модем мобільного інтернету. Завдяки розвитку 3G-покриття в Україні тепер достатньо телефону або планшету та з’єднання з інтернетом.