Найдоступніший канал

Страшна сила голосу

Шостого квітня 1994 року невідомі збили літак, що йшов на посадку в Кігалі. На його борту був президент Руанди Жувеналь Габ’ярімана. Так після двох десятиліть правління загинув диктатор на прізвисько Непереможний. Підтримане руандійським урядом Вільне радіо і телебачення Руанди (фр. Radio Télévision Libre des Mille Collines’, скорочено RTLMC) звинуватило в убивстві повстанців етнічної меншини тутсі, які воювали з режимом хуту.

Того дня в Руанді відбувся державний переворот, що розгорнув одну з найкривавіших сторінок в історії Африки. У перервах між жартами та запальною музикою голоси в радіоприймачах по всій країні закликали населення до розправи над ворогами хуту, називаючи тутсі «тарганами». За сто днів загинуло понад 800 тисяч цивільного населення. Близько двох мільйонів залишили країну як біженці.

Трибунал ООН із військових злочинів постановив, що RTLMC як популярна в Руанді радіостанція зіграла вирішальну роль у доведенні до точки кипіння конфлікту між центральноафриканськими народами, який тривав упродовж століть. На основі даних щодо кількості постраждалих у кожному селищі, куди діставав радіосигнал, гарвардський дослідник Девід Янаґізава-Дротт встановив, що майже кожен десятий випадок насильства — на совісті її працівників.

Чи завжди ви замислюєтеся над тим, кому належить голос, що до вас промовляє? Чи достатньо у вас підстав йому довіряти? Спробуйте виробити звичку ставити собі ці запитання. Це допоможе вам не лише слухати, а й чути. В епоху постправди — це життєво необхідна навичка. Адже радіо було й залишається одним із найпотужніших інструментів пропаганди та маніпуляцій, перш за все тому, що проникає туди, куди не можуть дістатися інші медіа.

Найдоступніший канал

За півтора століття радіо пройшло еволюцію від «крапок і тире», зрозумілих лише для посвячених у тонкощі азбуки Морзе, до розмаїття інформаційних жанрів на будь-який смак. Суперечка про те, хто саме є першовідкривачем цієї технології передачі інформації — росіянин Олександр Попов чи італієць Гульєльмо Марконі, — все ще триває.

Джерело зображення: imgur.com via GIPHY

Відколи у широкому обігу з’явилися інструкції з виготовлення радіоприймачів, поліцейські та пожежні машини почали користуватися портативними радіо. Технологічна забавка виявилася зручним інструментом миттєвої передачі інформації на будь-яку відстань, що доволі швидко стала необхідністю.

 Із 1924 по 1926 роки в CРСР почав виходити щомісячний журнал «Друг радіо» для радіоаматорів, які цікавилися таємницями радіопередачі та прийому, щоби самим «навчитися відтворювати його дива». Джерело фото

Стаття «Збирання та користування простим саморобним радіоприймачем», опублікована у 1920-х роках у США, демонструвала, як дешево зібрати власний пристрій за допомогою підручних засобів. Джерело фото: Сreative Сommons

Протягом першої половини ХХ століття радіо йшло в люди й завойовувало прихильників шаленими темпами, що викликало занепокоєння друкованих засобів масової інформації. У 1938 році у США після того, як в ефірі CBS вийшла інсценізація роману Герберта Уеллса «Війна світів» про захоплення Землі марсіанами, газети почали писати про загальнонаціональну паніку, спричинену цією програмою, яку населення нібито сприйняло за щиру правду. Однак її масштаби суттєво перебільшили. В одному з розділів підручника можна дізнатися, чому вони так поводилися й до чого це призвело.

Нині більшість людей на Землі все ще не користуються інтернетом, тож радіо залишається найпоширенішою опцією. Кожен десятий дорослий мешканець планети слухає його щотижня.

Джерело: ООН

Радіо — це простір свободи. Інші медіа технологічно легко обмежити. Телебачення дороге у виготовленні. Воно залежить від сталого фінансування й волі власника чи держави. Доступ до інтернету, навіть коли він з’явиться, в багатьох країнах із різних причин обмежують, як це трапилося в Китаї, Північній Кореї та… Україні, де з політичних причин заблокували російські соціальні мережі та низку сайтів. Книжки так само, як і пресу, можна знищити, як робили в часи Гітлера нацисти, спалюючи напрацювання неугодних авторів. Радіо ж — дуже демократичне медіа. Його можна слухати навіть за допомогою правильно направленого дроту і транслювати з будь-якої географічної точки.

Коротко про те, як працює AM та FM-радіо