«Інтернет речей»

Джерело: coolwearable.com via GIPHY

У 80–90-х роках минулого століття на вулицях американських міст було вкрай неспокійно — злочинці масово грабували перехожих, забираючи гаманці. Однак із другої половини 1990-х кількість крадіжок і пограбувань на вулицях почала знижуватися: американці масово почали використовувати банківські картки, й грабіжники більше не знаходили в поцуплених гаманцях готівки. Атмосферу 1990-х у Штатах добре передає фільм Тарантіно «Кримінальне чтиво».

В Україні банківські картки теж уже стали повсякденністю. Ваші батьки оплачують комунальні платежі, купують вам подарунки й квитки в кіно й театр і замовляють таксі через інтернет. Усе більше сучасних банків надають послугу інтернет-банкінгу: щоби оформити депозит чи перерахувати гроші з одного рахунку на інший, більше не потрібно ходити у відділення банку — керувати можна через власний кабінет інтернет-банкінгу. А невдовзі ваші батьки зможуть надавати вам спільний доступ до своєї кредитної картки зі встановленням ліміту на «кишенькові витрати» — це майбутнє інтернет-банкінгу.

Інтернет перестає бути просто способом «бути в онлайні», він може управляти процесами в нашому повсякденному житті. Йдеться про так званий інтернет речей. Це — поєднана електронікою мережа об’єктів, як-от будинок, авто, пристрої на кухні, якими можна управляти через смартфон чи лептоп. В Америці компанія Uber тестує таксі без водіїв.

А в грудні 2016 року засновник Фейсбуку Марк Цукерберг показав розроблену ним систему штучного інтелекту на ім’я Джарвіс — Джарвіс будить господаря, готує тости та запускає улюблену музику.

Технології на основі доступу до інтернету змінюють світовий ландшафт — від дронів, за допомогою яких поштові служби доставляють пакунки до дверей будинків, до додатків на вашому смартфонів, які контролюватимуть ваше здоров’я й попереджатимуть про небезпеки чи нагадуватимуть про прийняття ліків.

Інтернет дає можливість також аналізувати за допомогою програмування великі масиви даних — явище, відоме як big data. Наприклад, візуалізація у вигляді інтерактивної графіки людських втрат під час Другої світової війни дає зрозуміти масштаби найбільш кривавої війни в історії людства.

А українська редакція видання «Тексти.org.ua» доступно показує соціальні проблеми через опрацювання масивів даних — наприклад, ось карта аварійних будинків у Києві, а ось — карта з вирубками лісів на Закарпатті. А на цій карті журналісти показали, скільки радянських назв вулиць і площ залишалися в українських містах станом на 2015 рік.