Хто контролює web-павутину?
Тепер навіть п’ятирічна дитина знає, як користуватися інтернетом — на які кнопки натискати чи що набрати, аби грати в онлайн-гру чи переглянути відео. Однак навіть упевнені користувачі зазвичай не розуміють, як працює інтернет. Щось схоже з електрикою: як увімкнути світло, знає кожен, але звідки воно береться — не кожен пояснить.
Користування інтернетом просте, однак технології його роботи — доволі складні. Коли ви ходите по різних сторінках інтернету — перевіряєте пошту, заходите у Фейсбук чи Інстаграм, кожен із цих кроків записується в історію вашого користування мережею. У кожному браузері є опція «історія». Якщо скористатися цією функцією, ви побачите, на які сторінки ви заходили сьогодні, вчора чи два тижні тому. Історія ваших заходів записується в так звані кукі-файли (cookies) — й коли ви вдруге чи втретє зайдете на сайт, система впізнає, що ви раніше були на цьому сайті й браузер швидше завантажить потрібний вам ресурс.
Великі технологічні компанії, такі як Google чи Facebook, знають про нас доволі багато, адже кожен із нас добровільно віддає про себе багато інформації: у якому місті я живу, які кафе відвідую, із ким я дружу в соцмережах, під чиїми постами залишаю коментарі й чиї фотографії я лайкаю. Уся ця інформація дозволяє цим компаніям скласти «портрет» користувача і його звичок. І далі — пропонувати цю інформацію рекламодавцям, які хочуть знайти покупців своїх товарів та послуг.
Саме тому якщо ще вчора ви шукали в інтернеті опис останньої моделі телефона Samsung, завтра Google запропонує через рекламу вам сайти, на яких ці телефони можна купити. Якщо ж ви не хочете, щоби Google та інші компанії знали про ваше перебування в інтернеті, можна скористатися анонімайзерами — сервіси, що є посередниками між вами та ресурсом, на який ви хочете зайти. Відповідно, ваше справжнє перебування й відвідання сторінок в інтернеті буде прихованим — Google буде бачити не вашу реальну IP-адресу, а адресу сайту-анонімайзера.
Анонімайзери використовують також і тоді, коли користувачам заблокований доступ до сайтів — наприклад, в окупованому Криму заблоковано багато сайтів українських ЗМІ. Однак у такому випадку потрібно використовувати складніші анонімайзери (TOR), які не розкривають інформації про вас інтернет-провайдеру.
Як приховати ваш браузінг та місце вашого перебування
Одним із таких додатків до вашого браузера є ZenMate — знайдіть та встановіть у Chrome WebStore для браузера Chrome та на Додатках Mozilla для браузера Firefox. Щойно встановите додаток, у вас з’явиться опція обрати країну, з якої ви виходите в інтернет. Фізично ви будете виходите в інтернет зі своєї кімнати й будинку в одному з міст України, а в мережі вас ідентифікують як анонімного користувача з Румунії чи Німеччини.
По-друге, у ключових браузерах, таких як Сhrome чи Firefox, є опція «приватного браузінгу», що приховує історію відвідань сайтів. Якщо ви користуєтеся Сhrome, відкрийте вкладку New Incognito Window. Якщо ж ви користуєтеся Firefox, ця опція називається New Private Window.
По-третє, можна завантажити окремий браузер — TOR і виходити в інтернет саме через нього. TOR є одним із найбезпечніших серед анонімайзерів, хоча й не найзручнішим.
Разом із тим потрібно пам’ятати, що приватність в інтернеті — це доволі умовна річ. Більшість користувачів не замислюються про так звані цифрові сліди — на які сайти вони ходять, із ким спілкуються і які коментарі залишають.
Ніхто не гарантуватиме на всі 100 % безпеки вашого листування в інтернеті через месенджери чи електронну скриньку — завжди є шанс, що хтось спробує зламати ваші акаунти.
Також якщо користувачів інтернету підозрюють у злочинах, уряд може отримати доступ до акаунтів користувача через інтернет-провайдера.
Стежити за будь-яким користувачем інтернету та власником мобільного телефона, отримуючи доступ до приватних даних, — не проблема для жодного уряду. Свого часу це довів екс-співробітник ЦРУ Едвард Сноуден — він передав журналістам матеріали на основі більш як 1,7 мільйонів секретних файлів, що розкривають, як американські спецслужби стежать за користувачами в усьому світі. Ви можете подивитися художній фільм про історію Сноудена.