Соціальні мережі для роботи, творчості й добрих справ

Пам’ятаючи про небезпеки й загрози використання соцмереж, поговорімо також про можливості, які вони відкривають перед користувачами. Ще 2003 року з’явилася перша професійна соцмережа LinkedIn, що відкрила нові можливості для пошуку роботи онлайн. Новинка дозволяла не просто розмістити електронне резюме, але й розвиватись у колі однодумців та полегшити процес пошуку необхідних кандидатів для HR-менеджерів із усього світу. І результат не змусив чекати: нині LinkedIn має понад 300 мільйонів активних користувачів і належить відомій корпорації Microsoft.

А чи думали ви про розміщення свого резюме онлайн? Рекомендуємо переглянути відео про те, як акаунт у мережі LinkedIn полегшить пошук роботи:

Важливо пам’ятати про етикет і правила спілкування онлайн!

Потенційні працедавці можуть зацікавитись інформацією про вас не лише у професійних соцмережах, а й перевірити інші сторінки. Головне тут — здоровий глузд: не публікуйте онлайн нічого, чого б ви не хотіли розповісти про себе на співбесіді, або принаймні зробіть цю інформацію доступною лише близьким друзям. Хороші поради на цю тему опублікував онлайн-ресурс Mashable.

Окрім цього соціальні мережі цілком можуть стати вашою майбутньою професією. Так, попит на вакансію «менеджер соціальних мереж» із 2010 по 2014 рік зріс на 1357 %! Основні завдання такого фахівця — створювати й підтримувати сторінки компаній та бізнесів у соціальних медіа, вести комунікацію з аудиторією, збільшувати кількість дописувачів сторінки, надавати інформацію на запити тощо.

Для тих, кого цікавлять професії творчого спрямування, цифровий світ також пропонує безліч можливостей. Якщо ви схильні до фотографії — подивіться на персональну сторінку в Instagram як на щось більше, ніж місце для селфі. Цілком вірогідно, що на неї зверне увагу видання про подорожі й запросить вас попрацювати позаштатним фотографом. Саме так сталося з п’ятирічним Хоакаєм Хьюі. Батько викладав знімки сина в Instagram, і коли їхню красу побачили в National Geographic — запросили хлопчика стати наймолодшим фотографом журналу (джерело).

Зрештою, сервіси онлайн-спілкування можуть стати в нагоді для добрих справ, а також допомагати в надзвичайних ситуаціях. 16 жовтня 2014 року Facеbook запустив функцію «Перевірка безпеки» (Safety Check). Вона дозволяє оперативно зв’язатися з близькими у кризових ситуаціях: якщо користувачі перебувають поруч із зоною масштабного лиха, мережа автоматично визначає місце перебування та просить підтвердити свій статус «ви в безпеці чи ні». Якщо з користувачами все гаразд, їхні друзі отримують миттєве сповіщення, а також можуть переглянути список тих, хто перебуває в зоні кризи. Уперше потреба в такій функції, за словами Марка Цукерберга, виникла під час масштабного цунамі в Японії. Перевірити її на практиці користувачі могли, до прикладу, під час землетрусу в Непалі й терористичної атаки в Парижі у 2015 році.

Події, що останніми роками переживала Україна, дали зрозуміти — лише активні дії та спільні зусилля можуть спричинити реальні зміни. Ми спостерігаємо розквіт волонтерства та соціальних ініціатив, брати участь у яких можна онлайн: інтелектуально, професійно та навіть просто пропонуючи потрібні контакти. Теми соціальних проектів різноманітні: від допомоги постраждалим у зоні АТО до вирішення актуальних проблем міста. Соціально активні українці розвінчують нечесні ініціативи, бойкотують окремі рішення представників влади та закликають до протестів.

#КримSOS

Громадська ініціатива «Крим SOS» своїм існуванням завдячує волонтерам, що 27 лютого 2014 року, в день початку окупації Криму, створили на Facebook сторінку для оперативного та об’єктивного висвітлення подій на півострові. Незабаром організація почала надавати допомогу переселенцям із Криму й Донбасу. Нині «Крим SOS» діє в 17 областях Україні та є виконавчим партнером Верховного комісаріату ООН у справах біженців у Білорусі, Молдові й Україні (УВКБ ООН) у програмах, пов’язаних із захистом переселенців.

#101010

10 листопада 2015 року під Верховною Радою в Києві зібралися сотні молодих людей, котрі вимагали прийняття десяти законів фз протидії корупції та дискримінації, що були необхідні для лібералізації візового режиму з ЄС. Учасники мітингу організувалися через Facebook, і саме завдяки соціальним мережам акція набула резонансу серед громадськості.

#ЯНеБоюсьСказати

Привернути увагу до проблеми насильства над жінками допоміг Facebook-флешмоб, який розпочала журналістка Анастасія Мельниченко. На своїй сторінці вона розмістила декілька особистих історій фз хештегом #‎яНеБоюсьСказати та закликала інших розповісти про схожі випадки: «Я не хочу, аби ми виправдовувались “я йшла у спортивках серед дня, а мене все одно схопили”. Ми не винні, винен ЗАВЖДИ насильник». Згодом до акції приєдналися тисячі користувачів в Україні та за її межами.