Маніпуляція та загрози
Перший приклад — махінації та фіктивні «розіграші цінних призів». Можливо, ви стикалися з публікаціями, де за репост обіцяють квартиру, машину чи щось подібне?
Звісно, такі конкурси не мають жодного стосунку до автомобільних чи інших брендів, а їхнє основне завдання — швидко залучити нових підписників на сторінку. Зазвичай після отримання необхідної кількості онлайн-фанів таку сторінку перейменовують і починають використовувати з іншою метою. Тож, не дивуйтесь, якщо після участі у псевдоконкурсі ви раптом опинитеся серед підписників якоїсь політичної партії чи секти. Найкращий спосіб протидіяти таким «вікторинам» — скарга на сторінку чи публікацію в службу підтримки — «позначити як спам». Для цього натисніть на стрілочку у правому верхньому куті публікації та оберіть опцію «Поскаржитися на допис».
Із запропонованих опцій оберіть третю — «це спам». «Цей вміст дратує або нецікавий» використовується для публікації, які ви просто не хочете бачити у своїй стрічці, та схожих на них (реклама, дописи певної людини чи спільноти, певна тема тощо).
Опція «Вважаю, що цього не має бути на Facebook» використовується для скарг на контент, що ображає почуття користувачів, є аморальним чи пропагує насильство (расистські, сексистські дописи, порнографічні знімки тощо). Варто пам’ятати, що соціальні мережі є досить популярним засобом комунікації терористичних угрупувань. З одного боку, вони нерідко використовують месенджери для надсилання особистих повідомлень та планування злодіянь (наприклад, Telegram дозволяє надсилати кодовані повідомлення, доступ до яких практично неможливо отримати ззовні).
З іншого боку, головне завдання тероризму полягає в залякуванні максимально великої кількості людей, поширенні паніки та страху, а природа соціальних мереж дозволяє дуже швидко поширювати фото- й відеоматеріали. Нині частішають випадки завантаження в YouTube та на Facebook відео публічних страт журналістів лідерами терористичного угрупування ІГІЛ, насильницькі кадри із зон бойових дій, із наслідками терактів тощо. Наприклад, у серпні 2015 року екс-працівник телеканалу у штаті Вірджинія застрелив у прямому ефірі журналістку Елісон Паркер та оператора Адама Ворда, зняв це на відео та знайшов спосіб завантажити його в Twitter тa Facebook.
Функція блокування образливих записів є в усіх відомих соціальних мережах. У Twitter вона з’явилася порівняно недавно й називається «фільтр якості».
Саме цю соціальну мережу неодноразово критикували за недостатню боротьбу з подібним контентом. З іншого боку, Facebook наразився на критику через занадто часте й не завжди обґрунтоване блокування. Наприклад, у травні 2015 року Facebook заблокував акаунти двох нардепів і видалив українську спільноту. А після цього блокував профілі, що спілкувалися білоруською мовою через масові скарги з боку російських тролів.
Саме тому фейкові акаунти і тролі в соцмережах становлять небезпеку. Їхнє завдання — поширювати рекламну чи неправдиву інформацію, отримувати доступ до особистих даних чи навіть розповсюджувати віруси й небезпечні програми. Існують також акаунти-пародії, що кепкують із відомих особистостей (наприклад, акаунт канцлера Німеччини Ангели Меркель), та варто знати, що нерідко їхня мета — дискредитація публічних персон та дезінформування.
Пам’ятайте, що зазвичай акаунти знаменитостей, політиків та громадських діячів позначені спеціальною блакитною пташечкою — знак верифікації, що допомагає відрізнити їх від фіктивних сторінок.
Велика кількість підписників не є підтвердженням особистості знаменитості, адже і «лайки», й кількість друзів можна купити за допомогою спеціальних програм (детальніше про це читайте на MediaSapiens). Купуючи підписників, деякі користувачі хочуть здаватися більш значущими оффлайн. З іншого боку, саме суспільство чинить тиск, а деякі працедавці дуже наполягають, щоби працівники були активнішими в соціальних мережах, перетворюючи спілкування в них на повноцінний робочий обов’язок. Усю химерність життя на онлайн- та оффлайн-світи добре зображено в британському серіалі «Чорне дзеркало». Особливо рекомендуємо подивитися першу серію третього сезону.
Гонитва за псевдопопулярністю стає справжньою епідемією, тож варто не забувати про важливість реальних стосунків. Як стверджують психологи, за частим викладанням фото дітей у соціальних мережах досить часто стоїть егоїстичне бажання батьків стати популярним за рахунок своєї дитини. 17 % таких батьків не перевіряють налаштування приватності у своїх соціальних мережах, при цьому ледве не щодня публікуючи дитячі світлини. Перебуваючи у вільному доступі, такі знімки мають шанс потрапити в руки зловмисників або можуть бути використані для реклами товарів та послуг без вашого відома. Серед іншого це ще й наражає дитину на загрозу стати жертвою збоченців, що можуть вистежити свою жертву онлайн. Другим небезпечним наслідком є «кібербулінг» (англ. cyberbullying) — знущання з боку однолітків в онлайн-мережі, що спричиняє проблеми з самооцінкою та психологічний дискомфорт. Нерідко до фотографій додають не лише текстовий опис, але й геомітку, що вказує на місце перебування дитини. Відомі випадки, коли злодії вистежували власників акаунтів соцмереж у реальному житті саме за такими фото. Геомітки дають змогу бачити, коли люди перебувають удома, коли ходять на роботу і, зрештою, їдуть у відпустку. Відомі випадки, коли такі канікули закінчувалися пограбуванням квартир. Інший приклад — кіберзлочинність: одного разу у Великобританії шахраї підібрали пароль до електронної пошти заможної власниця Instagram-аккаунту та надіслали їй фіктивних рахунків на суму $900 000. Кодовим словом для доступу в імейл-скриньку виявилося прізвисько собаки, і значилося воно ледве не в кожній онлайн-публікації жінки.
Тролінг
Ще один неприємний момент, на який варто звернути увагу: боти й «тролінг». Обидва явища — техніки спотворення реальності та формування громадської думки через внесення диструктиву в дискусії, виклик негативних емоцій у аудиторії та порушення онлайн-етики. Терміни частіше використовуються в контексті онлайн-комунікацій, хоча явище тролінгу також спостерігається в живому спілкуванні.
Головна різниця між «ботами» й «тролями» полягає в тому, що перші є алгоритмами, програмами чи, простіше кажучи, роботами; а другі — цілком реальними людьми, що отримують гроші за свою роботу. Нерідко тролі працюють за конкретними вказівками й методичними посібниками, тому їхні коментарі не є різноманітними. Головне завдання — засмітити дискусію великою кількістю коментарів, щоби реальні коментарі, думки та висловлювання аудиторії загубилися в загальному потоку інформації. Таким чином відволікається увагу користувача від реальної суті питання і створюються хибні враження про думку людей навколо.
Як визначити «троля» онлайн?
- Помилки: граматичні, смислові та пунктуаційні. Тролі зазвичай ведуть одночасні дискусії на багато тем, тому через брак часу допускають одруківки. Часто використовують своєрідний сленг та ВЕЛИКІ ЛІТЕРИ для привернення уваги.
- Нездатність вести аргументовану дискусію, провокування на конфлікт: повторюють одні й ті самі думки, заплутуються в своїх висловлюваннях, зводять усі розмови до позиції «сам дурень».
- Використовують нецензурну лайку, ображають співрозмовника. Мета полягає в тому, щоб або вивести з рівноваги інших користувачів (чим більше коментарів спровокує троль — тим більше заробить), або змусити користувачів вийти з дискусії (людина втратить інтерес і покидає сайт, тому останнє слово в коментарях залишається за тролем і він стає переможцем у дискусії).
Боротьба з тролями онлайн: три надійні способи
- Ігнорування (не реагуйте, не коментуйте, не вступайте в дискусію).
- Скарга адміністраторам сайту або соцмережі (служба підтримки зазвичай швидко реагує на подібні запити і блокує такі акаунти).
- Масовий бан (блокування). Чим більше учасників онлайн-дискусії поскаржиться на одного користувача, тим швидше його заблокують.
Та пам’ятайте, що тролінг є одним із інструментів ведення інформаційної війни. Тому існує велика вірогідність, що за сприяння ботів і тролів можуть бути заблоковані профілі реальних користувачів, котрі намагаються їм протистояти. Отже, перший із описаних вище способів є найефективнішим.