Більше ніж спілкування
Як свідчить дослідження компанії GlobalWebIndex, більшість людей реєструється в соціальних мережах, щоби стежити за подіями в житті інших людей і своїх друзів, а 41 % користувачів таким чином просто хоче згаяти вільний час (джерело). Утім, є чимало способів використовувати їх із користю. Перший — отримувати інформацію. Нині всі великі ЗМІ мають свої сторінки в соціальних мережах — вам достатньо лише підписатися на оновлення й отримувати актуальну інформацію про події в світі.
Та чи замислювалися ви, яким чином наповнюється ваша стрічка у Facebook? Якщо візьмете до рук газету — одразу побачите розподіл на рубрики: найактуальніше — на першій шпальті, далі політика, економіка, культура, спорт, розваги. Над газетою, журналом чи випуском теленовин працюють редактори. Саме вони формують вашу інформаційну картину дня й меню «їжі для роздумів». А хто є головним редактором Facebook, Google чи Instagram? Алгоритм і ви самі!
Намагаючись максимально персоналізувати інтернет та відповідати вподобанням користувачів, автоматична система фільтрів, що нині присутня в усіх основних соціальних мережах, починає видавати вам лише ту інформацію, яка потенційно зможе вас зацікавити. Хтось із ваших однокласників любить спорт, хтось — фотографію, а хтось — відео про котів. Попри те, що всі вони цікавляться новинами у світі, ви одразу зможете сказати, де чия новинна стрічка. Алгоритмічні фільтри відстежують, на які дописи друзів чи сторінок ви натискаєте в першу чергу, і пропонують вам більше схожої інформації. Таким чином порушується баланс. Цей феномен здобув назву «бульбашка фільтрів».
Автор однойменної книжки Елі Парайзер ілюструє це явище прикладом: «Одного разу я попросив своїх друзів загуглити слово “Єгипет” та надіслати мені скріншоти отриманих результатів. Якщо зіставити обидва зображення, можна навіть не переходити за посиланнями, щоби зрозуміти, як сильно відрізняються ці сторінки. Якщо ж ви почнете читати знайдені статті, це просто дивовижно. Даніель на першій сторінці результатів свого пошуку не побачив узагалі нічого про протести в Єгипті, йому запропонували туризм і пам’ятки архітектури. А в Деніеля все було переповнено інформацією про кризу й протести в Єгипті, що на той час було основною подією у світі. Ось наскільки різну картину світу можуть малювати нам онлайн-пошуки».
Рекомендуємо подивитися повний виступ Елі Парайзера на конференції TED.
Про специфіку алгоритму роботи соціальних мереж потрібно пам’ятати ще й тому, що Facebook, Twitter, Instagram і Vk — це в першу чергу платформи, головна мета яких полягає в зароблянні грошей. Так, ви нічого не платите при реєстрації, але головною цінністю є ваші персональні дані: вік, стать, місце проживання, освіта, інтереси тощо. Інший тип даних, які накопичують соцмережі, — поведінкові. За допомогою системи http-cookie («реп’яшки») програма помічає, що ви робите у браузері свого комп’ютера, та відправляє цю інформацію при повторному відвідуванні на сайти, які ви переглядали раніше. Тож Facebook «знає» про вас усе — які публікації вам подобаються, які сторінки ви переглядаєте частіше тощо. Доступ до цієї інформації допомагає рекламодавцям якнайточніше «таргетувати» (націлювати) рекламу на певні групи користувачів. Власник сторінки бренду, медіа чи організації може проплатити певну публікацію, щоби збільшити коло людей, які її побачать. При цьому для користувача така реклама виглядає звичайним дописом у стрічці новин і при хорошому налаштуванні таргетингу радше за все зацікавить людину та змусить до лайку чи кліку. Тож реклама в соціальних мережах є порівняно дешевою, але дуже ефективною. Варто пам’ятати, що у вашу новинну стрічку потрапляє до 10 % усього можливого контенту — боротьба за увагу користувачів і є головною мотивацією купівлі реклами. Щоразу коли робота алгоритму соцмережі змінюється, сторінки починають витрачати більше грошей на власне просування.
З іншого боку — інформаційний шум, створений соціальними мережами, може продукувати велику кількість неправдивих, маніпулятивних та фіктивних новин. Важливо пам’ятати про це й не довіряти на 100 % отриманій у соцмережах інформації. Детально про це ви зможете дізнатися в розділі про фейки.