Як знімають кіно

Сценарій, сценарій і ще раз сценарій

Автор має чітко сформулювати, яку історію й кому він хоче розказати. Для цього треба самому зрозуміти, про кого / що придумана ним історія. Нині стандарти задає найуспішніша кіноіндустрія світу — американська. Тож за вимогами Голлівуду розглядається та ідея, яку автор може викласти одним абзацом у 25–30 слів. Це називається логлайн (вільне тлумачення — логічне висвітлення). Навіть якщо з цим логлайном немає куди йти, бо поки не зрозуміло, кому показувати, треба скласти його для себе.

Джерело зображення: imgur.com via GIPHY

Приклади вдалих логлайнів, на основі яких створено успішні фільми, подає в своїй книжці «Врятуйте котика» американський продюсер і сценарист Блейк Снайдер:

«Поліцейський приїздить до Лос-Анджелесу до колишньої дружини перед Різдвом і дізнається, що хмарочос, у якому вона працює, захоплений терористами (“Міцний горішок”).

Родина італійських мафіозі живе в Нью-Йорку 1940-х років й намагається захистити власний бізнес, унаслідок чого влада переходить від батька до сина (“Хрещений батько”).

Двоє закоханих, бідний хлопець та багата дівчина, ховаються від її ревнивого та жорстокого нареченого на палубі лайнера, котрий зазнає катастрофи в океані. (“Титаник”).

Поліцейський мститься банді мотоциклістів за вбивство своїх напарника, дружини й сина. (“Скажений Макс”)».

Не забувайте: кіно — це розвага. Навіть складний фільм, націлений на вузьку аудиторію, треба продати. Бо ви створюєте історію, яка обрану вами аудиторію зацікавить і втішить. Оскільки виробництво кіно — це бюджет, навіть найменший, свою історію ви маєте продати. Хай навіть на виході ви не зможете заробити, задля втілення ідеї працюватиме велика знімальна група. Кіно відбудеться, якщо кожного з її членів історія захопить та він вважатиме її близькою.

Остаточне рішення в сучасному кіно приймає замовник або продюсер. Часто це одна й та сама особа. Щойно ідею схвалює продюсер, починається наступний етап: створення синопсису. Стислий виклад сюжету не повинен займати більш ніж півтори сторінки. У синопсисі прописується перебіг основних подій, а також називаються головні герої та антигерої.

Мета синопсису — показати історію від початку до кінця із зазначенням трьох основних актів.

Акт 1

Зав’язка, знайомство з основними дійовими особами, визначення їхньої мети. Незалежно від того, на якого глядача спрямований задуманий вами фільм, Герой повинен мати на початку якусь мету й заявити, що йде до неї. Антигерой — заявити, як він планує заважати Героєві досягнути мети.

Акт 2

Розвиток дії, де на практиці втілюються намірі Героя досягнути мети, а Антигероя — протидіяти йому. Персонажів може бути скільки завгодно. Головне — не заплутатися в них самому. І дуже важливо зрозуміти: все мусить працювати на сюжет та Героя. Коли сюжетна лінія та персонаж не рухають історії в кожному наступному епізоді, від цього треба відмовитися. Навіть якщо ви встигли полюбити ці ваші дітища.

Акт 3

Фінал, у якому Герой може загинути, проте навіть його нагла смерть має спрацювати на досягнення заявленої ним мети. Антигерой, винний у смерті чи трагедії Героя, має все одно зазнати поразки. Хороший приклад: фільм Рідлі Скотта «Гладіатор». Цезар — тиран Коммод робить усе для загибелі генерала Максимуса, котрий здатен підняти повстання проти нього. Але загибель Максимуса на арені викликала в народу ненависть до Коммода, і він таки втратив владу та життя.

Усі згадані застереження слід мати на увазі, коли синопсис схвалено й починається робота над створенням сценарію. Її значно спростить поепізодний план, із послідовним переліком сцен майбутнього фільму та розумінням того, що відбувається з героями в цих сценах. Їх можна міняти, переставляти, конструювати кіно на папері чи моніторі. Тому сценарій часто порівнюють із конструктором. Але не забувайте:

Кіно — колективна праця й командна гра

Коли сценарій потрапляє від продюсера до режисера, він неодмінно матиме своє бачення. Це означає: ще до початку знімального процесу сценарій може бути змінено. Режисерське бачення може не збігатися з продюсерським. Та вони все одно знайдуть спільну мову щодо того, як краще знімати фільм за вашим сценарієм. А це знову передбачає зміни в тілі сценарію: так називають відтепер створений вами інтелектуальний продукт.

Далі починається кастинг (підбір акторів, акторські проби). Перед ним режисер пропонує дрімкаст, тобто перелік акторів, яких би він хотів бачити в тій чи іншій ролі. Ідеться не так про бажання залучити Бреда Пітта, Шарліз Терон, Роберта Паттісона, Вілла Сміта чи Емілію Кларк, як про пошук певних типажів. Результати кастингу неодмінно змусять внести корекцію в уже створені в авторській та режисерській уяві типажі. Тож сценарій знову буде переписано, уже під конкретних акторів.

Те ж саме станеться, щойно відбудеться локейшен-скаутинг — пошук та вибір об’єктів, що підходять для зйомок. Їхнє розташування та планування змушує внести в тіло сценарію нові правки. Наприклад, ви вже описали будинок, у якому є підвал. Проте знайдено будинок, у якому є також цікаво розташоване горище. І для того, щоби його задіяти, частину сцен доведеться переписати вже для горища. Все, описане вище, називається передпродакшн — дії та процеси, що передують початку зйомок.

Самі зйомки фільму можуть займати від одного до трьох місяців (ігрове кіно для кінопрокату). Знімальний день — це робочий день, котрий триває від 8 до 12 годин залежно від пори року. Протягом дня треба зняти кілька сцен та вибрати кращий дубль кожної сцени фільму.

Телевізійне кіно та серіали знімаються швидше. Але процес може бути таким самим, адже говоримо про більшу кількість серій. Документалісти створюють фільми по декілька років. Задум часто передбачає показ героя в тих самих обставинах, але вже через певний період, у режимі реального часу.

Останній етап — постпродакшн, може тривати як завгодно довго. Особливо у великому кіно. Сюди входить монтаж, створення оригінальної музики чи звукової доріжки, спецефектів, якщо вони потрібні, графіки, титрів. Є приказка: «Кіно створюється за монтажним столом».  А після прем’єрного показу зазвичай робиться один висновок: «Фільм удався — заслуга режисера. Фільм провалився — провина сценариста».