Інтернет-радіо і музичний потік
Інтернет-радіо й контент на будь-який смак
Щоби слухати радіо, ясна річ, не обов’язково купувати приймач. Це можна зробити, сидячи за комп’ютером (наприклад, на цьому сайті зібрано всі українські радіостанції http://radiovolna.net/radio-ukraine/; а на цьому http://www.listenlive.eu/index.html — всі європейські) або на смартфоні за допомогою додатку TuneIn.
Завдяки переходу радіо в інтернет у кожного з нас є можливість самостійно формувати свій інформаційний раціон. Одним із основних трендів у розвитку сучасного радіо є дивергентність — орієнтованість на специфічні цільові аудиторії з конкретними вподобаннями та інтересами. Більше ніяких пустопорожніх балачок та неприємної музики — ви самі обираєте, що споживатимуть ваші вуха.
Подкаст
Однією з форм існування звуку, доступною в будь-який зручний для тебе час, є подкаст.
Слово podcast — суміш слів «мовлення» (broadcast) та iPod. Сама ідея подкасту виникла з припущення, що на плеєрі можна слухати не тільки треки з музикою, але й інтерв’ю чи розповіді будь-якого змісту.
Радіоп’єса «Любовь на коротких волнах» поета й журналіста Ігоря Померанцева: https://soundcloud.com/radio-svoboda/lyubov-na-korotkikh-volnakh
Свого часу американський літературний подкаст видання New Yorker надихнув і українських журналістів на створення «Українського літературного подкасту», де запрошені відомі письменники зачитували та коментували фрагменти улюблених українських книжок.
Нині ринок подкастів активно розвивається. Після прямого ефіру чимало радіостанцій публікують свої програми онлайн. До того ж, оскільки частоти для мовлення не кожному по кишені, форму подкасту обирають маленькі незалежні мовники, адже його можна створювати навіть за допомогою диктофона на смартфоні.
Ось кілька подкастів, здатних врятувати від нудьги:
- Як звучить космос https://soundcloud.com/nasa/chorus-radio-waves-within-earths-atmosphere
- Science Friday Іри Флатов про останні новини зі світу науки https://www.sciencefriday.com/;
- Freakonomics Стівена Дубнера про дивовижне та приголомшливе http://freakonomics.com/podcast/evolution-accelerated/
- Revisionist History Мальколма Ґладуелла про погляд на історичні події під несподіваним кутом http://revisionisthistory.com/;
- The Grift Марії Коннікової про шахраїв та зруйновані ними життя http://thegriftpodcast.com/;
- На що схоже розслідування злочину https://serialpodcast.org/
- Learn English with BBC Ukraine http://www.bbc.co.uk/programmes/p02pcb2s/episodes/downloads
«Акустика тіней» — авторський проект Іванки Шкромиди про життя і творчість відомих літераторів https://www.mixcloud.com/%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D1%88%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B4%D0%B0/
Музичний потік
У радіо музика не потрапляє сама собою. Не можна просто взяти улюблений диск і крутити з нього пісні, які подобаються. Щоб отримати право ставити бажану музику, треба мати спеціальний дозвіл від агенції з питань захисту авторських прав. Щомісячні внески, що їх платять радіостанції, захищають музикантів і дозволяють їм трохи підзаробити своєю творчістю.
Але останнім часом аудіо стає все доступнішим. Напевно, саме через це культові музиканти поволі відмовляються від випуску альбомів на носіях. Дуже часто вони дозволяють своїм фанам платити будь-яку суму за безкоштовний примірник їхньої творчості. Як показує практика, така схема працює, адже фани хочуть сприяти їхньому успіху. Заплативши кілька доларів, вони відчуватимуть свою причетність. І цей невидимий зв’язок цінний для обох сторін.
Одним із перших таку форму взаємодії запропонував гурт Radiohead. За кожне завантаження альбому In Rainbows гурт отримав у середньому $2,26. Це дозволило йому заробити більше, ніж за всі попередні релізи, здійснені через посередництво фірм звукозапису.
Чому вони так роблять? Тому що змінилася економіка цілої галузі: на альбомах заробити неможливо, набагато вигідніше вирушити в національний або світовий тур і заробити на продажі квитків. Новий альбом онлайн буде найкращою рекламою програми виступу.
Футуролог і співзасновник видання про технології Wired Кевін Келлі у книжці «Невідворотне» акцентує на тому, що у США 27 % продажів музики відбувається через канали потокової передачі на зразок Spotify (станом на 2017 рік він працював у 66 країнах світу; Україна в цей перелік не входить), який є безкоштовним. Платний обліковий запис дозволяє позбутися реклами, яку той показує, щоби розрахуватися з виконавцями, та завантажувати цифрові файли на комп’ютер, щоб обробляти їх, як заманеться. Нині потік дозволяє меломанам-аматорам створювати власні версії улюблених треків. І вже дуже скоро, каже Келлі, музика, яку виробляють звичайні юзери для масового споживання, стане нормою.
Майбутнє радіо
Одні кажуть, радіо переживає екзистенційну кризу, інші називають це переродженням.
Із появою 3G- і 4G-інтернету онлайн-радіо набуває дедалі більшого поширення. Норвегія зважилася на радикальний крок: до кінця 2017-го ліквідувати національні FM-радіостанції й повністю перейти на цифрове мовлення. Уряд країни сподівається, що таким чином країна зможе щороку заощаджувати до 180 мільйонів крон (близько 25 мільйонів доларів).
Тим не менш, допоки доступ до інтернету неповсюдний, FM-сигнал знаходитиме свого слухача в інших країнах світу.
Із появою кіно говорили про невтішні перспективи для театру та книжок. Але ті продовжують існувати, доводячи свою актуальність у нових форматах. Так і радійники намагаються, якомога повніше використовуючи звукову палітру, пробуджувати емоції, забезпечувати ефект присутності — словом, експериментують, щоб завоювати й не втратити свою візуально розбещену аудиторію.
Футуристична гіфка_Радіо — найзручніше медіа для тих, хто подорожує: