Але є й інша течія дослідників інтернету — так звані цифрові песимісти. У 2011 році білорусько-американський дослідник Євгеній Морозов опублікув працю «Мережевий обман: темний бік інтернет-свободи» (The Net Delusion: The Dark Side of Internet Freedom), у якій описує «інший бік» інтернету — як репресивні режими здатні ефективно використовувати можливості технологій, щоби переслідувати громадян — блокувати сайти, цензурувати на рівні держави, арештовувати опонентів, відстеживши їхню IP-адресу. Цифрові песимісти, серед яких і Морозов, застерігають, що технології дають значні інструменти впливу урядам і технологічним компаніям, щоби регулювати життя громадян.
Джерело: peekasso.tumblr.com via GIPHY
В одній руці — автомат Калашникова, в іншій — смартфон. Так можна описати поведінку терористів ISIS у Сирії та Іраку, які документують свої злочини й публікують їх у YouTube, щоби поширити свій вплив по всьому світу. Й не дивно, що сотні жителів західного світу приєднуються до лав терористів, адже ті використовують усі можливі способи комунікації, зокрема й супутниковий інтернет. Терористи добре усвідомлюють значення соціальних медіа та інтернету в сучасному світі, й тому серед них є професіонали, здатні не тільки ефективно поширювати меседжі, але й здійснювати хакерські атаки.
Наприклад, у квітні 2015 року ISIS перервала трансляцію 11 телеканалів, що належать до французького TV5 Monde; терористи отримали також доступ до сайту та соцмедіа TV5 Monde. Жертвами атак ставали сайт парламенту Кувейту, твітер-акаунт видання Newsweek і навіть соцмедійні акаунти US Central Command — підрозділу американської армії, відповідального за боротьбу з ISIS. Ба більше, терористи вдало застосовують можливості захищеного зв’язку, як-то месенджер Telegram, для комунікації між собою.
Однак деякі уряди під гаслом боротьби з тероризмом починають переслідувати своїх опонентів. Наприклад, у
Росії вас можуть
звинуватити в екстремізмі, якщо ви висловлюєте в мережі критику уряду. Ситуація зі свободою інтернету в Росії набуває все більш загрозливих форм — наразі спецслужби через схвалення так званого пакету
законів ЯровоїЗакони Ярової
Детальніше читайте у розділі "
Соціальні мережі".
Назад
контролюють доступ до всіх російських сервісів — віднині навіть ваші чати у ВКонтакте доступні російським спецслужбам. Більше про це читайте в розділі медіадрайвера
«Соціальні мережі».
Пакет Ярової
Це законодавчі ініціативи, прийняті російським урядом у липні 2016 року, що передбачають розширення повноважень держави, посилення контролю над жителями країни та обмеження прав громадян. За цим законом, профілі в соціальних мережах прирівнюються до засобів масової інформації, а отже їхні власники несуть таку ж відповідальність за публікацію та поширення повідомлень, що можуть бути оцінені як заклик до тероризму чи екстремізму; максимальне покарання — сім років позбавлення волі.
Пакет Ярової
Це законодавчі ініціативи, прийняті російським урядом у липні 2016 року, що передбачають розширення повноважень держави, посилення контролю над жителями країни та обмеження прав громадян. За цим законом, профілі в соціальних мережах прирівнюються до засобів масової інформації, а отже їхні власники несуть таку ж відповідальність за публікацію та поширення повідомлень, що можуть бути оцінені як заклик до тероризму чи екстремізму; максимальне покарання — сім років позбавлення волі.
Назад
Чи можна централізовано заблокувати інтернет у країні? В Україні — ні. А ось мешканці Китаю, що активно користуються інтернетом, не мають доступу до багатьох західних сайтів (наприклад Gmail) та особливо соцмереж, як-от Facebook чи Twitter. Китайський уряд, щоб обмежити вплив Заходу, вже багато років цензурує доступ до сайтів, встановивши так званий firewall — мережевий екран або систему контролю та блокування сайтів (перевірити, чи сайт заблокований у Китаї, можна
за лінком ).
У наших сусідів білорусів цензура працює по-іншому. Уряд Республіки Білорусь контролює інтернет завдяки монополії на доступ до мережі. Увесь інтернет у країні контролює державний «Белтелеком», який роздає інтернет іншим інтернет-провайдерам і в будь-який момент може обмежити доступ до сайтів усередині країни. У Білорусі є список заборонених сайтів, доступ до якого можна отримати тільки після реєстрації
на урядовому сайті.
В Україні ж немає монополії на послуги інтернету — тут конкурентний ринок кількох десятків великих інтернет-провайдерів, мережі яких ведуть у сусідні країни, як-от до Польщі, Румунії й навіть до Росії. Якщо український уряд захоче заблокувати інтернет усередині країни, йому доведеться заблокувати роботу сотень інтернет-провайдерів.
Найбільші інтернет-провайдери України в 2015 році
- «Укртелеком»
- «Київстар»
- «Воля»
- «Тріолан»
- «Датагруп»
(
Джерело)
Найбільші інтернет-провайдери України в 2015 році
- «Укртелеком»
- «Київстар»
- «Воля»
- «Тріолан»
- «Датагруп»
(
Джерело)
Назад