Кидай виклик стереотипам
Чому так відбувається?
Популярне пояснення виникнення й використання гендерних та сексуальних шаблонів попри те, що багато людей у них не вписуються, — це стереотипи (спрощені уявлення про групи людей або правила поведінки). Теорія стереотипів стверджує, що люди схильні автоматично використовувати спрощені пояснення для економії зусиль, яких потребує критичне розмірковування над кожним окремим випадком. Загалом певного рівня стереотипізації не уникнути, але деякі стереотипи можуть нашкодити, якщо вони геть не відповідають реальності. Такі стереотипи обмежують людей та ведуть до помилкових неефективних дій.
Стереотипні уявлення журналістів та редакторів про чоловіків та жінок, а також про ЛГБТ-людей позначаються на процедурах роботи медіа. До напрацьованих баз експертів найчастіше потрапляють чоловіки. У гонитві за сенсаціями журналісти створюють викривлені картини реальності, де переважають нетипові випадки, та видають власне ставлення до певних речей за думку експертів чи громадськості.
Але теорія стереотипів не помічає, що люди продовжують триматися за певні уявлення не лише тому, що вони недостатньо розумні, щоби помітити їхню хибність. Певні стереотипи є вигідними для одних груп і невигідними для інших, вони наділяють одних привілеями, а на інших накладають обмеження. Тому питання гендерних упереджень — це завжди також питання про те, хто має більше влади.
У суспільстві, де чоловіки мають більше влади, ніж жінки (тобто патріархальному суспільстві), чоловіки займають ключові позиції політичних лідерів, моральних авторитетів, власників нерухомості та виробничих потужностей. Якості, що вважаються маскулінними (чоловічими), цінуються вище за якості, що вважаються фемінними (жіночими). Це не означає, що будь-який чоловік у патріархальному суспільстві має більше влади, ніж будь-яка жінка. Це означає, що чоловіки як група мають більше можливостей, ніж жінки як група, внаслідок чого жінкам доводиться докладати більше зусиль, щоби досягти таких же успіхів, як чоловікам (якщо вони взагалі мають таку можливість). Так само гетеросексуальні люди є більш привілейованими за гомосексуальних.
Згадані в цьому розділі упередження щодо жінок та чоловіків, гетеросексуальних та гомосексуальних людей не просто обмежують та викривлюють наші уявлення про реальність. Вони підтримують існування суспільної несправедливості. І переконують нас у тому, що привілейовані позиції певних груп (чоловіків, гетеросексуальних людей) є «природними», існували завжди й мають такими залишатися.
Коли медіа поширюють гендерні та сексуальні стереотипи — вони підтримують уявлення про «нормальність» несправедливого суспільного порядку. Але також медіа можуть сприяти побудові рівноправного суспільства, критикуючи хибність та шкідливість таких упереджень (приклади наведено вище в цьому розділі).
Що робити?
