Види фотографій: від документальних до постановочних

Нині існує безліч поділів фотографії на види за різними ознаками. За видом носія фотографію можна поділити на плівкову й цифрову. І хоча для більшості людей плівка залишилася в минулому, професіонали й далі користуються нею через широкий динамічний діапазон та особливі «плівкові» кольори.

Оскільки більшість фотографій, із якими ми маємо нині справу, цифрові, можна запропонувати поділ на:

1) фотографії, зроблені на професійні або напівпрофесійні камери,

2) фотографії, зроблені на мобільні телефони,

3) фотографії, зроблені за допомогою спеціальних пристроїв, як-от безпілотних літальних апаратів (дронів).

Другий і третій напрямки стрімко розвиваються й помітно впливають на ринок фотографії. З’являється все більше конкурсів мобільної і дрон-фотографії.

За характером фотографії бувають постановочні, де реальність конструюється, й документальні, де реальність відображається (уявіть, що камера — це дзеркало).

Для постановочного знімка (наприклад, для глянцевого журналу) заздалегідь вибирають локацію (або фотостудію) й час зйомки, моделі вдягають відповідний одяг, їм роблять макіяж, кажуть, як саме стати в кадрі тощо. Жанри, в яких зазвичай виконують постановочні знімки, — портрет, натюрморт, макрозймока.

Ми попросили відомого українського фотографа Микиту Завілінського поділитися тонкощами організації постановочної зйомки.

Цей знімок було зроблено в рамках рекламної кампанії для одного з українських брендів одягу, і за такими знімками часто стоїть більше роботи, ніж може здатися на перший погляд. Усе почалося з узгодження стилістики зйомки з клієнтом та підбору локації. Я намагаюся отримати якомога більше інформації перед самою зйомкою: мені важливо максимально глибоко й чітко зрозуміти побажання й цілі клієнта, я завжди намагаюся заздалегідь познайомитися з моделлю та відвідати локацію, щоби чітко розуміти, з чим мені доведеться працювати, тому певні нариси майбутнього кадру часто є в моїй голові ще до того, як я вмикаю камеру. В день самої зйомки нам пощастило мати хмарну погоду, що забезпечило нас рівним, м’яким світлом і дозволило працювати без жодних додаткових джерел світла і модифікаторів та швидко переміщуватися в межах обраної локації. Безпосередньо цей знімок також вимагав певного доопрацювання під час етапі постпродакшену. Щоби максимально сфокусувати увагу глядача на моделі, я затемнив фон, трохи приглушив на ньому кольори та додатково наситив колір самого вбрання. Також окремо ретушувалися обличчя моделі та інші відкриті ділянки її тіла, щоби надати їм рівної, чистої текстури й кольору задля максимальної естетичності й привабливості.

Із документальними знімками геть інша історія. Фотограф не має права втручатися в те, що відбувається на його очах, адже в результаті цей знімок буде представлений як абсолютна правда, майже без купюр. Тож фотограф має очікувати на влучний, «вирішальний» момент, коли все в кадрі саме собою складеться так, як хочеться. У документальній фотографії також не дозволяється ретуш, тобто додавання або прибирання з фотографії будь-яких елементів. Жанри, в яких знімки переважно документальні, — це жанр і репортаж.

Орлан-білохвіст. Фото Михайла Богомаза

Тонкощами зйомки дикої природі ділиться професійний фотограф Михайло Богомаз.

Рідкісний орлан-білохвіст — один із найбільших хижих птахів України та Європи. Він дуже обережний і найкраще його фотографувати взимку, коли він голодний і через це втрачає пильність. Треба добряче підготуватися: збудувати сховок і насипати приманку (кісточки з м’ясом), чекати щодня годинами на морозі по декілька днів. І не факт, що він прилетить. Цей кадр було зроблено загалом на 7-й день при морозі -15 у Міжрічинському регіональному ландшафтному парку.