Епоха саморозвитку

Знання для всіх?

У світі вже понад мільярд веб-сайтів. Internet Live Stats невпинно фіксує, як змінюються обсяги даних, якими обмінюємося щодоби, обсяги спожитої електроенергії та спричинених цією активністю викидів вуглекислого газу. Інтернет-користувачів повсякчас більшає. Та якщо поглянути на кожну країну окремо, можна пересвідчитися в нерівномірності цього процесу. Наприклад, станом на 2016 рік в Ісландії інтернетом користуються всі, а в Еритреї — лише кожен сотий.

Понад три десятиліття тому інформаційна революція почала набирати обертів із небаченою швидкістю. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію про право на розвиток, що на офіційному рівні утвердила рух людства до розмаїтішого й справедливішого майбутнього.

Декларація про право на розвиток (1986)

зобов’язує громадськість заохочувати й підтримувати сприятливий політичний, соціальний та економічний устрій, а державу — створювати рівні умови доступу її громадян до основних ресурсів. Розвиток, як зазначено в документі, — це комплексний і багаторівневий процес, спрямований на постійне вдосконалення добробуту суспільства. Відповідальними за розвиток є всі й кожен. Якщо коротко: сам розвивайся і, коли можеш, іншим допомагай, а коли не можеш — не заважай. Документ проголошує неприпустимими домінування одних народів над іншими, расизм, дискримінацію і будь-яке порушення інших прав людини.

Та як це часто трапляється з ініціативами на благо всіх і кожного, вони буксують у прірві між заможними та злиденними. Дослідження Oxfam, проведене на початку 2016 року, показує, наскільки велика ця прірва: нині 62 мільярдера мають стільки ж грошей, що й півлюдства.

На початку нового тисячоліття Всесвітній освітній форум Декларацією про освіту для всіх поставив за мету до 2015 року забезпечити кожну дитину доступом до повної безкоштовної базової освіти, адже без суттєвого прогресу в цій царині бідність та нерівність лише зростатимуть.

Декларація про освіту для всіх (Дакарська декларація, 2000)

визначає освіту як фундаментальне право людини, як «ключ до сталого розвитку й миру і стабільності всередині країн та між ними, а отже незамінний засіб для ефективної участі в суспільствах та економіках XXI  століття, на які впливає стрімка глобалізація». У документі зазначено, що станом на 2000 рік більше 113 мільйонів дітей не мали доступу до початкової освіти, 880 мільйонів дорослих були неписьменними. Крім того, для багатьох систем освіти були притаманні гендерна дискримінація та невідповідність якості викладання потребам учнів. В окрему категорію, що потребує пріоритетної уваги, в документі виокремлено дівчаток, дітей у складних умовах і дітей — представників етнічних меншин.

Лідери повинні інвестувати в молодих інноваторів, які є частиною найчисленнішого покоління молоді в історії. Як підприємці вони можуть торувати шлях технологіям змін, створювати робочі місця і приносити користь цілим економікам.
Пан Гі Мун, Генеральний секретар ООН

От уже кілька десятиліть новітні технології розвиваються такими шаленими темпами, що, здавалося б, мала початися доба онлайн-просвітництва. Культ знань мав би ширитися, як вірус. Так і відбувається, але не всюди. Це породжує цифрову нерівність.

Але цифрова нерівність виникає не тільки тому, що не в кожного є доступ до інтернету, а й тому, що деякі люди не відчувають потреби користуватися ним. Дослідження Pew Research Center 2013 року показує, що у США інтернетом не користувалися 15 % дорослого населення. Щонайменше третині це видавалося марнуванням часу. Ще третина з різних обставин не змогла засвоїти його функції.

І це у Сполучених Штатах — завсіднику топ-десятки Індексу людського розвитку. Тим часом країни з мізерним рівнем достатку на душу населення стикаються з низкою перешкод на шляху до побудови інформаційного суспільства, й усі ці перешкоди  ґрунтуються на базових потребах людини.

За допомогою ресурсу If it were my home ви можете порівняти стандарти життя у вашій країні та в будь-якому іншому місці. Ось, наприклад, жили б ми з вами у Гонконгу, заробляли б у сім разів більше, а якщо в Анголі — приблизно на 15 % менше.

Нас уже майже сім із половиною мільярдів. ООН прогнозує, що 2030 року побільшає ще на мільярд. Щомиті хтось народжується й помирає. Сайт Worldometers розповість про людство багатозначними числами.

Але можна простіше.

Нам із вами пощастило мати у своєму розпорядженні дивовижний резервуар онлайн-можливостей, який для мільйонів людей поки що залишається незвіданим.