Буквоїдство третього тисячоліття

Відомі публічні бібліотеки та бібліотеки провідних світових університетів надають доступ до своїх оцифрованих архівів. До таких належить і наша Національна парламентська бібліотека з архівом «Культура України». Google має у своєму електронному сховищі близько п’яти мільйонів книжок, на основі яких можна проводити культуромічні дослідження:

Як часто з 1800 по 2000 рік письменники згадували про Бога? / Джерело: books.google.com

На Google Books — лідера з оцифровування літератури — можна знайти повні версії книжок, які є суспільним надбанням, а також переглянути окремі уривки тих, що є об’єктами авторського права (дізнайтеся більше в розділі з однойменною назвою про те, що законно завантажувати, а що — ні). Тому, хто хоче мати доступ до закритих фрагментів, ресурс пропонує придбати книжки.

Інше електронне сховище, Open Library, має на меті створити профайл на кожнісіньку опубліковану книжку. І щоби втілити цей амбітний план, запрошує долучитися до цієї ідеї всіх затятих буквоїдів.

Популярні українські електронні сховища:

«Лібрук», де можна знайти як українську літературу, так і світові бестселери;
JavaLibre, де можна знайти класику, перекладену українською. На цьому ресурсі книги зберігаються у форматі, зручному для завантаження на мобільний телефон;
«Чтиво», що активно популяризує книжки нерадянського періоду.

Чимало матеріалів, на які термін дії авторських прав уже збіг, потрапляють у розпорядження агрегаторів на зразок Public Domain Review та Monoskop. Ці ресурси також готують оригінальні статті про знахідки експертів у сферах, про існування яких, імовірно, знають лише одиниці. Переглядаючи їх, часто натрапляєш на приголомшливі історії з минулого, які перегукуються із сьогоденням.

Це перше в історії селфі ще 1839 року зробив хімік та фотоентузіаст Роберт Корнеліус / Джерело: www.publicdomainreview.org

Окрім добре відомої вам Вікіпедії, є ще купа інших корисних wiki-ресурсів, що їх розробляють та вдосконалюють колективними зусиллями спільноти користувачів. Серед них, зокрема:

Wikibooks, де зберігаються створені міріадами ентузіастів підручники та порадники із широкого спектру тем — від математики до кулінарії;
Wikitravel та Wikivoyage, де зібрано практичні рекомендації досвідчених мандрівників менш досвідченим;
Wikiprocedure, звідки можна дізнатися про процедуру та процес отримання документів в інших країнах;
WikiHow, що є таким собі строкатим парадом житейської мудрості: тут про що лише не дізнаєшся — від дресирування домашнього улюбленця до керування літаком. Навіть про нудьгу можна знайти дописи.

Але для особливо знуджених — наступний розділ. Він найцікавіший 😉