Медіа теж помиляються (випадково або навмисно)

На початку червня 2016 року українські інтернет-видання поширили новину про те, що в Чернівецькій області вирощують ананаси. Читачам показували фотографії густої плантації та обіцяли стиглі фрукти до Дня незалежності. Невдовзі «урожаєм» почали захоплюватися й на фейсбук-сторінці Міністерства закордонних справ України (і не тільки):

Це зовсім не означає, що всі медіа брешуть. Багато журналістів у різноманітних редакціях докладають зусиль, щоби важливі новини виходили якнайповнішими. Однак медіа можуть помилятися, а подекуди — і свідомо надавати недостовірну інформацію.

Тому відрізняти фейк від фактів повинен уміти кожен із нас: адже поруч із псевдоновиною про ананасове поле на Чернівеччині ці ж інтернет-видання повідомляють ще й про важливі події в наших містах, про драматичні бої під Мар’їнкою чи останні новини з Європи.

Так було 2014 року, коли мас-медіа поширили відео нібито жорстокого бомбардування Слов’янська фосфорними бомбами. Місто тоді перебувало під контролем бойовиків і на його околицях велися бої. Фосфорні боєприпаси заборонено до використання міжнародним правом.

Насправді це відео зняли ще 2004 року й до Слов’янська воно не мало жодного стосунку.

У цьому випадку низка російських ЗМІ не просто помилилися. Вони опублікували звинувачення у військовому злочині, що базувалося не на фактах, а на сфальсифікованому відео. Авторитетні видання не оприлюднюють важливих новин, якщо не мають детальних підтверджень. В умовах бойових дій публікація неправдивих повідомлень про бомбардування сіє паніку серед місцевих жителів та розпалює ворожнечу. Саме тому нам усім важливо вміти виявляти, що є фактом, а що — брехнею.