Фото - Трохи PhotoShop: як перевірити фото на маніпулятивність
навігація по розділу

Трохи PhotoShop: як перевірити фото на маніпулятивність

Не завжди фотографія заслуговує на довіру: на жаль, досить поширені різні види маніпуляцій із фотознімками.

  1. Видача постановочної фотографії за документальну.
  2. Маніпуляції з підписом до зображення.
  3. Видалення (чи додавання елементів) із готової світлини (файла фотографії) за допомогою програмного забезпечення (наприклад, Photoshop).

1

Із 1936 року не вщухають дискусії з приводу постановочності документальної фотографії Роберта Капи, яка називається «Смерть республіканця». Це одна з небагатьох фотографій в історії, на якій зображено момент смерті людини. Іспанський журналіст Ернст Алос 2009 року опублікував в El Periodico матеріал, у якому стверджував, що знімок — постановочний. Він знайшов місце, де було зроблено фотографію, і воно виявилося далеким від лінії фронту на той час.

Смерть республіканця. Джерело зображення: Independent

Американський фотожурналіст Майкл Камбер, що побував у багатьох гарячих точках світу, настільки втомився від обману в документальній фотографії, що 2015 року організував у Нью-Йорку фотовиставку «Змінені зображення: 150 років поставленої та обробленої документальної фотографії». За його словами, підробка знімків, фейкові та постановочні зображення в ЗМІ стали справою настільки звичною, що це підриває довіру аудиторії. До того ж це нівелює працю чесних фотожурналістів, що ризикують життям, аби зробити сильний правдивий знімок, що має шанси вплинути на аудиторію.

2

Фотографії з конфліктів часто використовуються для маніпулювання свідомістю глядачів, особливо якщо на них зображено мирних мешканців, яких важко ідентифікувати (військових можна «впізнати» за шевронами тощо). Американська есеїстка Сьюзан Зонтаґ у праці «Дивлячись на чужі страждання», пише: «Під час боїв між сербами й хорватами на початку останніх балканських воєн на пропагандистських прес-конференціях і серби, й хорвати демонстрували одні й ті самі знімки дітей, убитих під час артобстрілу селища». На початку війни на сході України російські ЗМІ використовували фотографії з Чечні, Іраку, Афганістану й Сирії для того, щоби показати «звірства» українських військових.

У липні 2014 року український ресурс StopFake, що розвінчує фейки, опублікував кричущі приклади використання російською пропагандою фотографій збройних конфліктів по всьому світу для ілюстрації неправдивої інформації з зони бойових дій на сході України.

3

У центрі скандалу в 2010 році опинився український фотограф Степан Рудик, який посів третє місце в одній із призових категорій всесвітньо відомої премії в галузі фотожурналістики World Press Photo за репортаж про українських ультрас.

Цей конкурс відомий жорсткими правилами. Фотографія має бути документальною (в жодному разі не постановочною), а підпис до неї має бути максимально точним і не вводити глядачів в оману. Жодного втручання у файл, що призводить до викривлення сенсу, тобто видалення чи додавання елементів, не допускається. Утім, фотограф може висвітлити знімок, підвищити або знизити контрастність, насиченість кольорів тощо.

Це єдиний конкурс такого типу, в якому фіналістів просять надіслати оригінали (RAW-файли або оригінальні JPG) фотографій. На цьому етапі експерти виявили, що одна з призових фотографій Рудика була сильно кадрована. До того ж, із неї за допомогою програмного забезпечення було видалено маленьку білу пляму (шматок кросівка людини, що стояла позаду), що істотно покращувало знімок. Природно, що Рудика було дискваліфіковано.

Перевірка зображень

Що робити, якщо в інтернеті ви побачили зображення до новини й сумніваєтеся в його відповідності тексту? Збережіть його на своєму комп’ютері й завантажте в сервіс Google Images (images.google.com). Якщо фотографія вже десь використовувалася, ви це побачите. Ви також зможете знайти першоджерело, в якому опис знімка вірогідно подано правдиво.

Як фальшиві новини проникають в українські медіа?
По-перше, фейки стають такими винахідливими або ж так вражають, що мимоволі ставиш під сумнів власну здатність до критичного мислення. По-друге, в гонитві за трафіком редакції спішать першими опублікувати гарячу новину, часто нехтуючи перевіркою контенту, який вони поширюють. А по-третє, часто редактори на стрічці новин — це малооплачувані та низькокваліфіковані працівники. Так, без злого наміру, медіа підхоплюють ті новини, які варто було б оминути десятою дорогою.

Як фальшиві новини проникають в українські медіа?

По-перше, фейки стають такими винахідливими або ж так вражають, що мимоволі ставиш під сумнів власну здатність до критичного мислення. По-друге, в гонитві за трафіком редакції спішать першими опублікувати гарячу новину, часто нехтуючи перевіркою контенту, який вони поширюють. А по-третє, часто редактори на стрічці новин — це малооплачувані та низькокваліфіковані працівники. Так, без злого наміру, медіа підхоплюють ті новини, які варто було б оминути десятою дорогою.

Назад

Вже існує багато інструментів, які допоможуть знайти маніпуляції у фото. Ось кілька з них:

  1. RevEye plugin можна встановити для браузера Google Chrome. За його допомогою можна шукати в мережі за зображенням. Так легко з’ясувати, чи публікувалося воно раніше, якщо так — то коли й де.
  2. Так само можна встановити плагін Who stole my pictures. Він, як і попередній інструмент, може здійснювати пошук не за однією пошуковою системою, а за кількома: Yandex, Tineye, Google, Baidu, Cydral. Firefox зробив цей плагін для користувачів, які захочуть перевірити, чи не використовує хтось сторонній без дозволу їхні фотографії. Але функціонал плагіну так само підходять і для перевірки фейків.
  3. Ще один інструмент для перевірки зображень — Tineye. В ньому доступні кілька способів перевірки — як вказати URL зображення, так і завантажити раніше збережену картинку із жорсткого диску.
  4. Ресурс Image Edited?, як можна зрозуміти з назви, допомагає з’ясувати, чи редагувалося фото до публікації.
  5. Сайт для перевірки метаданих у зображеннях — Jeffrey’s Image Metadata Viewer.
  6. Archive.is — інструмент, що архівує веб-сторінки. Коли це може знадобитися? Наприклад, якщо важливий пост із соцмережі, на який ви посилаєтесь у новині, раптом буде видалено власником, у вас буде заархівована копія. Archive.is створить її та надасть вам лінк, за яким копія буде доступною. Для більш консервативних користувачів є ще один простий спосіб — просто зробити скріншот посту.
  7. Також у роботі з джерелами в нагоді може стати SimilarWeb. Творці ресурсу позиціюють його як засіб для аналізу трафіку конкурентів.
  8. Архівні версії сторінок можна шукати також за допомогою WaybackMachine.
  9. Yomapic — інструмент, який шукає фото за заданою геолокацією в соцмережах.

Більше читайте тут. Також корисно буде дізнатись і про 13 онлайн-інструментів для перевірки контенту.